Справа № 242/4568/17
Провадження № 4-с/242/14/23
УХВАЛА
Іменем України
21 грудня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 18.12.2023 року звернулася до суду з даною скаргою, в обґрунтування якої зазначила, що 13.12.2023 року під час авторизації у застосунку «Дія» (розділ «Послуги» - Категорії «Виконавчі провадження»), вона дізналася про те, що накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать їй. У провадженні старшого державного виконавця Клємєнтьєвої І.І. Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 71825896 відкрите на підставі виконавчого листа № 242/4568/17, виданого 17.04.2018 року Селидівським міським судом Донецької області (суддя: Л. В. Пирогова) щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року у загальному розмірі 46 910,42 грн. на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71825896 від 07.12.2023 року з незрозумілих підстав сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, становить 53 592,46 грн. Накладення арешту на грошові кошти, унеможливлює отримання нею заробітної плати, що призводить до порушення її конституційних прав. Заробітна плата є єдиним доходом під час воєнного стану за який вона утримує сім'ю. Відповідно до довідки про наявність заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» від 05.09.2023 року № CEBB87FSFDVJ4I93 сума заборгованості за угодою № SAMDN52000066116913 становить 3 570,23 грн., сума заборгованості за угодою № SAMDN33000736607263 становить 1 669,00 грн. Заборгованість за зазначеними угодами сплачена повністю, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції від 19.09.2023 та від 15.12.2023. Оскільки строк дії воєнного стану в Україні не припинено та не скасовано, вважає, що на момент набрання чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 р. № 2129- IX, тобто з 26.03.2022 року Селидівському відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборонено відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на майно на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії. Крім того, вважає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 242/4568/17, виданого 17.04.2018 сплив 17.04.2021. Заяви про поновлення строку до суду від стягувача не надходило.
У зв'язку із зазначеним, просить визнати виконавчий лист Селидівського міського суду Донецької області № 242/4568/17 від 17.04.2018 р. таким, що не підлягає виконанню; ухвалити закриття виконавчого провадження № 71825896 від 17.05.2023 р.; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Клємєнтьєвої Інни Ігорівни Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № 71825896, стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 71825896, арешту коштів у виконавчому провадженні № 71825896; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 71825896 від 17.05.2023 р., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 71825896 від 17.05.2023 р., постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71825896 від 07.12.2023 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена; надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, скаргу підтримує.
Державний виконавець Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на викладене, виходячи з вимог ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2023 року прийнято скаргу та призначено до судового розгляду.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Згідно постанови старшого державного виконавця Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвої І.І. ВП № 71825896 від 17.05.2023 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 242/4568/17 виданого 17.04.2018 Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ " ПРИВАТБАНК " заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року у розмірі 46 910,42 грн., з яких: 1 849,43 грн - заборгованість за тілом кредиту; 38 260,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4 090,00 грн .- заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина ); 2 210,02 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір 1 600,00 грн.
Згідно постанови старшого державного виконавця Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвої І.І. ВП № 71825896 від 17.05.2023 визначено для боржника ОСОБА_2 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 300,00 грн.
Згідно постанови старшого державного виконавця Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвої І.І. ВП № 71825896 від 22.06.2023 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 .
Згідно постанови старшого державного виконавця Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвої І.І. ВП № 71825896 від 01.08.2023 скасовано документ "Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника" від 22.06.2023, що видано ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа № 242/4568/17 виданого 17.04.2018 Селидівським міським судом Донецької області.
Згідно постанови старшого державного виконавця Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвої І.І. ВП № 71825896 від 07.12.2023 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 53592,46 грн.
Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 11.11.2017 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до довідки про наявність заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» від 05.09.2023 року № CEBB87FSFDVJ4I93 сума заборгованості за угодою № SAMDN52000066116913 становить 3 570,23 грн., сума заборгованості за угодою № SAMDN33000736607263 становить 1 669,00 грн.
Згідно квитанції від 19.09.2023 ОСОБА_2 сплачено на рахунок АТ КБ «Приватбанк» 3 570,23 грн.
Згідно квитанції від 15.12.2023 ОСОБА_1 сплачено на рахунок АТ КБ «Приватбанк» 1 669,00 грн.
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З матеріалів виконавчого провадження не вбачається наявності доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а також копії постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 71825896 від 17.05.2023 р., копії постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71825896 від 07.12.2023 року, однак заявницею зазначено, що про ухвалення постанови про арешт коштів боржника вона дізналася 13.12.2023 року. Скаргу подано 18.12.2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Таким чином, скаргу подано у строки, визначені ЦПК України.
Нормами Конституції України (ст.ст. 124, 129) і ЦПК України (ст. 18) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі «Comingersoll S.A. v. PORTUGAL» від 06.04.2000 року).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст..18, 68 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право (в тому числі) на звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 6 листопада 2023 року № 734/2023, яким продовжено строк дії воєнного стану з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.
26.03.2022 р. набрав чинності Закон України від 15.03.2022 р. №2129- IX «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до п.10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
25.04.2022 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 р. № 75 затвердило Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого також включена Селидівська міська територіальна громада Покровського району Донецької області (Селидівська міська територіальна громада - територіальна громада в Україні, у Покровському районі Донецької області з адміністративним центром у місті Селидове. До складу громади входять міста Селидове, Українськ, селища міського типу Вишневе, Цукурине, села Григорівка, Новоолексіївка, Петрівка, Пустинка та Юр'ївка), на території якої проживає боржник, а саме: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з 26.03.2022 року Органу державної виконавчої служби було заборонено відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на майно на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Строк дії воєнного стану в Україні не припинено та не скасовано.
В порушення зазначених вимог законодавства державним виконавцем Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клємєнтьєвою І.І. 17.05.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71825896; також 17.05.2023 року постанову про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні та 07.12.2023 року постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71825896, що є протиправним.
Суд наголошує, що з огляду на положення ЦПК України щодо компетенції суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Суд наділений повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців. Відповідну правову позицію висловлено в постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22).
У даному випадку скасування постанови державного виконавця буде відповідати критеріям ефективності судового захисту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені постанови державного виконавця слід скасувати.
Щодо вимог скаржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та закриття виконавчого провадження, суд дійшов на наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта, п'ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
У частині п'ятій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Скаржник не надала належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України було його процесуальним обов'язком.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Разом з цим, вчинення таких дій, як закінчення виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, інакше це буде втручанням суду у дискреційні повноваження державного виконавця.
Враховуючи вищевикладене, вимоги в цій частині скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись статями 18,259,260,261,447,451,452 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Скаргу - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Клємєнтьєвої Інни Ігорівни Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № 71825896, стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 71825896, арешту коштів у виконавчому провадженні № 71825896.
Визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 71825896 від 17.05.2023 року; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 71825896 від 17.05.2023 року; постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71825896 від 07.12.2023 року.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя