Єдиний унікальний номер 235/2691/23
Провадження № 2/235/508/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О.В., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі - ТОВ «Краснолиманське») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07.02.2019 по 15.01.2020, звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
При звільненні відповідач не провів з ним повний розрахунок по виплаті заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2023 року з ТОВ «Краснолиманське» стягнуто на його користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 41 151,32 грн. Рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі виконано повністю 25 жовтня 2023 року.
На підставі наведеного просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 3 серпня 2023 року по 25 жовтня 2023 року.
Ухвалою судді від 21 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав, у зв'язку з чим суд у відповідності до положень, що містяться у ч.2 ст.191 ЦПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наданих сторонами письмових доказів, суд доходить наступних висновків.
Позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 7 лютого 2019 року (наказ № 34к від 07.02.2019) по 15 січня 2020 року (наказ № 14/к від 15.01.2020), працюючи гірником очисного забою підземним 4 та 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті, звільнений за ст.38 КЗпП України (а.с.7).
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов'язує роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч.2 ст.116 ЦПК України).
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч.1); при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника; якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно з квитанцією № 198788 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС копія позовної заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі з додатками була доставлена ТОВ «Краснолиманське» від ОСОБА_2 03.08.2023 о 10:42 год., тобто вимога про розрахунок була пред'явлена позивачем 03.08.2023 (а.с.8-10).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2023 року (справа № 235/195/23, провадження № 2/235/28/23), яке набрало законної сили 19 жовтня 2023 року, з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати в сумі 41 151,32 грн з урахуванням проведених утримань податків з громадян, внесків й інших обов'язкових платежів (а.с.11-13).
Згідно роздруківки з мобільного додатку щодо надходження грошового переказу позивачу 25 жовтня 2023 року зараховано від ТОВ «Краснолиманське» 41 151,32 грн (а.с.14).
Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» № 436 від 23.11.2023 середньоденний заробіток ОСОБА_1 на дату звільнення склав 974,89 грн (а.с.28).
Таким чином, підлягає відшкодуванню позивачеві відповідачем середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 04.08.2023 по 24.10.2023 в сумі 56 543,62 грн (974,89 грн. х 58 днів), де 974,89 грн. - середньоденний заробіток позивача, 58 - кількість робочих днів затримки розрахунку.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 858,88 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, встановленого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (1073,60 грн х 0,8) (а.с.1).
Судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», в сумі 214,72 грн може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду. Відповідно до ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна, будинок 12А, код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 серпня 2023 року по 24 жовтня 2023 року в сумі 56 543 (п'ятдесяти шести тисяч п'ятисот сорока трьох) гривень 62 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя Г.В. Назаренко