233 № 233/6148/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000002211 від 27 травня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000002211 від 27 травня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року по вказаному провадженню було проведено підготовче судове засідання та обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 23 грудня 2023 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_6 , у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 грудня 2023 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_7 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 23 грудня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.6 ст. 176 КПК України Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 23 грудня 2023 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_7 , дійшов висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 може:
- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_7 , згідно із ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, та існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на ці ризики і що це є лише його припущенням, оскільки на підтвердження даних ризиків суду не було надано будь-яких доказів.
При обранні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_7 не працює, має середню освіту, одружений, має малолітнього сина, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_7 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 , судом на теперішній час не встановлено.
З урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд не вбачає підстав для застосування застави з огляду на запровадження в Україні воєнного часу внаслідок збройної агресії рф та інкримінування обвинуваченому ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого Розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» КК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 18 лютого 2024 року включно, в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) (вул. Надії Алексеєнко 80, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_5 .
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий
Судді