Справа №750/6836/23
Провадження №1-кп/750/362/23
УХВАЛА
20 грудня 2023 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Чернігова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340002557 від 29.05.2022 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України
ВСТАНОВИЛА:
В судовому засіданні прокурор просить вирішити питання про продовження строку дії обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання тим, що ризики, які були підставою до його застосування, продовжують існувати. Вважає, що підстав для зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не має.
Обвинувачений ОСОБА_7 з клопотанням не погодився.
Захисник не погодився із клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки вважає таке безпідставним, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши думку учасників судового провадження, та враховуючи, що на даний час строк тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується 24 грудня 2023 року, однак розгляд кримінального провадження не завершено, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які обґрунтовують тримання обвинуваченого під вартою та наведені в попередніх судових рішеннях про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого, які продовжують існувати, а саме ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, вчинене проти життя та здоров'я особи, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у такому правопорушенні, може переховуватись від суду, враховуючи перебування у розшуку, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово вчиняв злочини, зокрема й проти життя та здоров'я особи, та інші, а інкриміновані йому дії вчинив через дев'ять місяців після звільнення з місць відбування покарання, немає офіційного джерела доходів, оскільки іншого суду не надано, також враховані мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість. При цьому, також враховані і його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан. Таким чином, колегія суддів вважає, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений може допустити невиконання процесуальних обов'язків, покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого. При цьому суд керується і завданнями кримінального провадження, котрими є захист особи, суспільства та держави, враховуючи механізм та мотивацію протиправної діяльності з боку обвинуваченого.
Колегія суддів враховує, що з часу обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися підстави для такого запобіжного заходу. Тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, може викликати його втечу. Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, визначені ст. 176 КПК України, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Колегія суддів, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Доводи захисника були перевірені, але вони не є обґрунтованими, аби спростували неможливість на даний час продовження застосування запропонованого прокурором запобіжного заходу, крім того, підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики, які були зазначені в ухвалі суду при його обранні на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було.
Виходячи з принципу правової визначеності, суд вважає необхідним, з урахуванням часу, потрібного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою до 18.02.2024 року.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, відсутні підстави для визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 193, 199, 327, 372 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 лютого 2024 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
На ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу можуть бути подані апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3