Справа № 729/2035/23
3/729/1256/23 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретарки Величко К.Р., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.5 ст. 126 КУпАП,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП 19.09.2023 о 13 год. 22 хв. в с.Нова Басань Ніжинського району Чернігівської області по вул. Шевченка, буд. 4 керував трактором МТЗ 82.1 Білорус, не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів за зазначеною у протоколі адресою, про виклик в судові засідання, призначені на 23.11.2023 та 18.12.2023, а також телефонограмою. Конверти із повістками повернуті на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, який направлений на розгляд суду, недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, на виклики до суду не з'являється, провадженням у справі не цікавиться, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 а ПДР).
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно частин 2 ст. 126 КУпАП визначена відповідальність за: 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом серії ААД №188177 від 19.09.2023, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій, є одним із джерел доказів; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, переглянутим в судовому засіданні, з якого вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив, що не має права керування транспортними засобами та підтвердив, що вже притягувався до адмінвідповідальності за аналогічне правопорушення; постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №303374, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без права керування т/з; рапортом поліцейського СРПП ВП №2 А.Трейтяка від 19.09.2023; довідкою поліцейського СРПП ВП №2 А.Трейтяка, з якої видно, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 1-6, 8).
Враховуючи зазначені докази, характер вчинення правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також про можливість застосування до правопорушника адміністративного стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу, так як трактор, яким керував ОСОБА_1 останньому не належить.
Згідно позиції, викладеної в п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи вищевикладене та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не має права керування транспортними засобами, суд приходить до висновку про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.
Оскільки, судом ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, то відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з останнього підлягає судовий збір на користь держави в сумі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч.5 ст. 126, 283,284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постанови законної сили.
Суддя Л.М.Демченко