Справа №766/9221/23
н/п 3/766/5162/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луганськ, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини В/Ч НОМЕР_2 ,-
встановив
ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним на військову службу за мобілізацією, всупереч ст.ст. 9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 14.10.2023 року близько 09-00 год., під час проходження військової служби в місці тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду (під час дії воєнного стану) та який в подальшому був доставлений до медичного закладу КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, для медичного освідування, однак від проходження медичного огляду відмовився.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова військовослужбовця, який перебуває на території військової частини в нетверезому стані, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинені особою в умовах особливого періоду.
В судові засідання, призначені на 25.10.2023,13.11.2023, 28.11.2023, 18.12.2023 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення смс-повідомлення, підтвердження про отримання яких наявні в матеріалах даної справи та розміщення оголошення на сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Крім того до матеріалів, які надійшли до суду, долучена заява ОСОБА_1 , про розгляд справи без його участі, з протоколом згоден, провину визнав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення ОДХ № 543 від 23.10.2023 р., в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- довідкою про результати медичного огляду від 14.10.2023 №1341, відповідно до якої, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду;
- поясненнями ОСОБА_1 від 23.10.2023 р, який вказав, що 14.10.2023 р. у розташуванні підрозділу вжив 250 г. горілки;
-рапортом командира 2 стрілецької роти В/Ч НОМЕР_3 , відповідно до яких останній зазначив, що 30.08.2023 р. в районі виконання бойового завдання встановлено, що ОСОБА_2 вживав алкогольні напої;
-поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23.10.2023 року, відповідно до яких зазначено, що були свідками того, що 14.10.2023 р. в розташуванні підрозділу в/ч НОМЕР_2 виявлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, якого було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився;
-військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022в Україні з 24.02.2022 діє воєнний стан, який востаннє продовжено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 08.11.2023 № 3429-IX з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке було вчинено в умовах особливого періоду.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст.38,247 КУпАП, враховуючи правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
Однак, в силу п. 12ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Таким чином, судовий збір з ОСОБА_1 , стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 34, ч. 3 ст. 172-20, ст.ст.251, 256, 283, 284 КУпАП -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луганськ, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини В/Ч НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.(сімнадцять тисяч гривень).
(Номер рахунку(IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10(десяти)днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська