Провадження № 2/522/14778/22
Справа № 522/203/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від спадкування спадкоємця,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі 01.11.2022 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про усунення від спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 за життя 17.10.2016 склав на користь своїх онуків - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заповіт, яким заповів все своє майно в рівних частках кожному. Після відкриття спадщини позивачі довідалися, що відповідач, який доводиться сином померлому, звернувся до Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса із заявою про прийняття спадщини. Відповідач є пенсіонером за віком, тому має обов'язкову частку у спадщині. ОСОБА_4 тяжко хворів, був інсулінозалежним, потребував постійного догляду, не міг самостійно себе обслуговувати і всю опіку здійснювали позивачі самостійно. Ухилення відповідача від надання допомоги спадкоємцю є підставою для його усунення від права на спадкування.
Ухвалою від 02.11.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачам надано 10-денний строк для усунення недоліків позову. Також відмовлено у задоволенні заяви позивачів про вжиття заходів забезпечення позову.
Після усунення недоліків позову, ухвалою від 08.11.2022 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.01.2023.
У зв'язку з відсутністю доказів про сповіщення відповідача розгляд справи у підготовчому засіданні 11.01.2023 було відкладено на 03.03.2023.
Ухвалою від 11.01.2023 було задоволено заяву позивачів про витребування доказів, витребувано копію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 .
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі та необхідністю слідувати працівникам та відвідувачам суду в укриття, розгляд справи у підготовчому засіданні 03.03.2023 було відкладено до 12.04.2023.
В результаті задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання призначене на 12.04.2023 було відкладено до 10.05.2023.
У підготовчому засіданні 10.05.2023 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було задоволено клопотання відповідача про відкладення з метою ознайомлення зі справою, наступне підготовче засідання призначено на 27.06.2023.
У підготовчому засіданні 27.06.2023 було задоволено клопотання відповідача та представника позивача про виклик свідків, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, задоволено клопотання представника позивача про витребування медичної документації, у засіданні оголошено перерву до 08.08.2023.
У підготовчому засіданні 08.08.2023 було витребувано медичну документацію з іншої медичної установи, також задоволено клопотання ОСОБА_3 про витребування копії висновку експерта, з метою отримання витребуваних доказів у засіданні оголошено перерву до 03.10.2023.
У результаті проведеного підготовчого засідання 03.10.2023 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13.11.2023.
У судовому засіданні 13.11.2023 представник позивача ОСОБА_6 надав вступне слово, ОСОБА_3 надав вступне слово, було допитано свідка ОСОБА_7 . Метою виклику інших свідків було оголошено перерву до 04.12.2023.
У судовому засіданні 04.12.2023 було допитано свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у справі оголошено перерву до 14.12.2023.
У судовому засіданні 14.12.2023 було повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_3 від 01.12.2023 про долучення доказів, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про повторний допит свідка. Представник позивачів ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів усе своє майно в рівних частках: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. (т.1 а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 97 років помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.10).
З висновку експерта №2851 від 06.08.2021 вбачається, що смерть ОСОБА_4 находиться у прямому причинному зв'язку з встановленою закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу, ушкодження спричинені в умовах падіння. Також при експертизі встановлено інфекційне захворювання великовогнищева гнійна бронхопневомонія з абсцедуванням, яке обтяжувало перебіг травматичного процесу (т.1 а.с.142-148).
ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в рівних долях разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить лист Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 24.08.2022 (т.1 а.с.12).
З витребуваної медичної документації вбачається, що ОСОБА_14 хворів.
ОСОБА_4 мав пільги передбачені для ветеранів війни - інвалідів війни 1 групи, про свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.13).
З копії спадкової справи №940/2021, заведеної Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса вбачається, що з заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 , звернувся 30.08.2021 його син ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 його онуки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.1 а.с.50, 51).
ОСОБА_4 та позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 про свідчить відомості №Д1-254517-ю/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (т.1 а.с.83).
З листа КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 17.07.2023 виданого на запит ОСОБА_3 вбачається, що лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_4 було видане особі, яка зобов'язалася поховати померлого - сестрі ОСОБА_15 (т.1 а.с.119).
З показань свідка ОСОБА_7 , яка є двоюрідною сестрою відповідача вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 займав гарні посади, з сім'єю жили вони гарно. Він вивчив онуків, які навчалися на контракті. ОСОБА_4 роки за три до смерті перестав ходити і тоді доступ до квартири був закритий, онуки не впускали свідка, сина до діда. ОСОБА_4 сам собі готував, щей внуків годував та батька онуків, які жив з ними в квартирі. Онуки відмовлялися від запропонованої допомоги свідка та племінниці, хоча вони не доглядали за ОСОБА_4 . Позивач - онук ОСОБА_16 відмовився від допомоги ОСОБА_17 , яку попросила племінниця. ОСОБА_18 до діда навіть не заглядала, в своїй кімнаті там була. Внук ОСОБА_16 заходив трохи до діда, який проживав у віддаленій кімнаті. ОСОБА_4 був заможною людиною, мав велику пенсію - 16-17 тис, про що сам ОСОБА_4 говорив.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що він проживає разом з ОСОБА_19 в квартирі АДРЕСА_1 з початку 2021 року постійно, до того він заїжджав в гості. В квартирі мешкали також брат ОСОБА_20 та дід ОСОБА_21 . ОСОБА_21 нормально себе відчував, бо ОСОБА_22 і ОСОБА_16 за ним доглядали. ОСОБА_4 потрібна була допомога сторонніх людей, бо він був старенький. Про ОСОБА_3 він дізнався вже після смерті дідуся, коли ОСОБА_22 поїхала оформляти спадщину.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона приїжджала до ОСОБА_4 кожні вихідні (з пізнішими уточненнями, не кожні вихідні, але по можливості), готувала їжу, ОСОБА_22 і ОСОБА_16 підігрівали і давали дідусю. ОСОБА_16 колов уколи дідусю. До травня 2021 року ОСОБА_4 ходив на милицях, ОСОБА_4 в останні часи не міг собі готувати, бо вже був майже сліпий. Раніше коли міг ОСОБА_4 готував їжу. Позивачі не чинили перешкоди у доступі до ОСОБА_4 нікому. Зателефонувати Грінівецькому була пропозиція свідка ОСОБА_9 , вона зателефонувала, однак ніхто не приїхав. ОСОБА_9 на запитання відповідача пояснила, що вона потрапляла до квартири, де жив дідусь, через дзвінок у домофон, їй відкривали або дядя або позивачі, коли ОСОБА_4 перестав ходити, то відкривали лише позивачі.
ОСОБА_10 допитаний як свідок пояснив, що ОСОБА_4 наприкінці життя жив з внуками, останнім часом він «підздав», але був взагалі молодцем. У ОСОБА_4 були холодні стосунки з сином ОСОБА_3 . Факти перешкоджання внуками відвідувати дідуся свідку невідомі.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У статтях 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право на обов'язкову частку відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
У частинах п'ятій, шостій статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Право на обов'язкову частку - це суб'єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов'язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов'язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов'язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Тлумачення абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України свідчить, що зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині можливе з урахуванням (а) характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; (б) наявності інших обставин, що мають істотне значення. Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК України, про що вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц (провадження № 61-5184св18).
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Для ухвалення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеного у пункті 6 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Виходячи з наведеного, правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Згідно ч.3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Посилаючись на ч.3 ст. 1224 ЦК України, позивачі, зокрема їх представник, не наводить обставин встановленого для ОСОБА_3 обов'язку щодо утримання ОСОБА_4 .
Згідно ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При тому, з показань свідків вбачається, що ОСОБА_4 не потребував матеріальної допомоги, позивачами не доведено, що ОСОБА_4 потребував матеріальної підтримки, не доказано, що для ОСОБА_3 був встановлений обов'язок надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4 та, що відповідач ухилявся від виконання такого обов'язку.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_7 та доводів позивача щодо неможливості потрапити до квартири для відвідування ОСОБА_4 , адже вчинення перешкод з боку позивачів не доведено, при тому свідок ОСОБА_7 говорила про часи задалеко до смерті ОСОБА_23 .
При тому, позивачами не доведено ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги спадкодавцю, а також, що він мав змогу надавати таку допомогу. Перебування ОСОБА_4 в безпорадному стані та потребування допомоги, зважаючи на обставини справи та вік ОСОБА_4 , котрий був ветераном війни, безумовно підтверджено, однак з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_4 потребував допомоги саме від ОСОБА_3 .
При тому, доводи відповідача про те, що з 2020 року сімейна лікарка до ОСОБА_4 не викликалася, що позивачі не належним чином опікувалися за дідусем не стосуються предмету доказування, тому не приймаються судом до уваги.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для усунення відповідача від права на спадкування.
Судові витрати залишити за позивачами, на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про усунення від спадкування спадкоємця - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 20 грудня 2023 року.
Суддя: В.Я. Бондар