Справа №522/20642/21
Провадження №2-др/522/171/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням суду від 21 листопада 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з відповідача - ОСОБА_1 , на користь заборгованість у розмірі 70 774,62 гривні, а також суму сплаченого судового збору.
23 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій позивач просить з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 750 гривень 00 (нуль) копійок.
За результатами автоматизованого розподілу, заява про ухвалення додаткового рішення була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 05 грудня 2023 року.
У судове засідання, призначене на 05 грудня 2023 року, учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
04 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», у якому заявник просить провести судове засідання, призначене на 05.12.2023 року - без участі представника позивача.
05.12.2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, у зв' язку з хворобою. Будь яких доказів, які б підтверджували зазначений факт, заявником не було подано.
Також, 05 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло заперечення ОСОБА_1 на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якому просить відмовити ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
13 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про зникнення документів з матеріалів справи.
Також, 13 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло доповнення ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що під час ухвалення рішення за наслідками розгляду справи - не було вирішено питання про розподіл витрат на правову допомогу
21 липня 2020 року між ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» та Адвокатським об'єднанням «ПАНТЕОН» було укладено договір про надання правової допомоги №23. Як вбачається з п.3.1 зазначеного договору, строк його дії розпочинається з моменту підписання та закінчується 31.12.2023 року. При цьому, згідно п.4.1., клієнт сплачує адвокату плату у сумі, що визначається окремою угодою (а.с.119-120).
Відповідно до додаткової угоди №4 до Договору про надання правової допомоги №23 від 21.07.2022 року, що була укладена 10.01.2022 року, Адвокатське об'єднання «Пантеон» в особі керуючого - Демчука Ярослава Вікторовича зобов'язався представляти інтереси клієнта - ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» у справі №522/20642/21. При цьому, розмір плати (гонорару) за представництво інтересів клієнта у справі №522/20642/21 становить 21 750,00 гривень (а.с.121).
Як вбачається з опису робіт (попереднього) №4, що складений 10 січня 2022 року, в межах даної справи виконавцем (АО «ПАНТЕОН») було вчинено наступні дії:
- ознайомлення з матеріалами справи, надання консультації клієнту, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції, що стосується відзиву на зустрічну позовну заяву, а вартість наданих послуг становить 13 750,00 гривень;
- складання клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про залишення зустрічного позову без руху, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про закриття провадження, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про забезпечення судових витрат, а вартість наданої послуги становить 2 000,00 гривень;
- складання заперечення на заяву про зупинення провадження, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень (а.с.122).
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» надав суду акт №1 приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №23 від 17.09.2020 року. З зазначеного акту вбачається, що АО «ПАНТЕОН» передав ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» наступні види послуг:
- ознайомлення з матеріалами справи, надання консультації клієнту, аналіз особи боржника та отримання витягів з державних реєстрів та інформації з інших інформаційних баз (ЛІГА ЗАКОН, Ю-Контрол), дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції, що стосується відзиву на позовну заяву, а вартість наданих послуг становить 13 750,00 гривень;
- складання клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про залишення зустрічного позову без руху, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про закриття провадження, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень;
- складання клопотання про забезпечення судових витрат, а вартість наданої послуги становить 2 000,00 гривень;
- складання заперечення на заяву про зупинення провадження, а вартість наданої послуги становить 1 500,00 гривень.
У запереченні ОСОБА_2 посилається на те, що суд, ухвалюючи рішення по справі вирішив питання про судові витрати.
Зі змісту ч.1 ст.133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так, дійсно, в рішенні Приморського районного суду м. Одеси по справі від 21 листопада 2023 року вирішено питання про розподіл такого виду судових витрат як судовий збір, проте, не вирішено питання про такий вид судових витрат як витрати на професійну правничу допомогу, які позивач просив стягнути.
Тому, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що суд уже здійснив розподіл судових витрат.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є не обґрунтованим та не пропорційним, суд зазначає наступне.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне:
Щодо надання такої послуги, як ознайомлення з матеріалами справи, надання консультації клієнту, аналіз особи боржника та отримання витягів з державних реєстрів та інформації з інших інформаційних баз (ЛІГА ЗАКОН, Ю-Контрол), дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції, що стосується відзиву на позовну заяву, то на думку суду, усі зазначені дії являються складовими процедури складання відзиву, та не повинні виокремлюватися в окремі дії.
Згідно ч.7 ст.178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
З зазначеного випливає, що складання відзиву на зустрічну позовну заяву повинно здійснюватися виключно після його прийняття. Проте, протокольною ухвалою від 01.02.2022 року було відмовлено у прийнятті зустрічного позову, а тому, складання відзиву на зустрічну позовну заяву - це виключна ініціатива позивача, тобто, такі витрати не є неминучими та необґрунтованими, а тому, відшкодуванню не підлягають.
Щодо складання клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, клопотання про залишення зустрічного позову без руху та клопотання про закриття провадження, клопотання про забезпечення судових витрат та заперечення на заяву про зупинення провадження суд зазначає, що їх заявлена вартість також не відповідає критерію співмірності. Самі по собі клопотання є не значними за обсягом, не потребують значного часу для їх складання, пошуку додаткового законодавства або ж судової практики, а тому, суд вважає, що вартістю складання зазначених клопотань, яка була б обґрунтована є 1 000,00 за кожне із них.
Тому, суд доходить до висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідав би критерію реальності, неминучості, співмірності, розумності та справедливості є 5 000,00 гривень.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 року у справі №521/3483/13-ц є заочним, тобто, не сталим, то суд не бере до уваги дане твердження відповідачки, оскільки, інститут заочного рішення передбачений положеннями чинного ЦПК України, та нічим не відрізняється від звичайного рішення по суті справи, окрім порядку його оскарження (скасування).
Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Щодо посилання відповідача на те, що надані позивачем докази не відповідають належності, достовірності та допустимості, суд зазначає наступне.
Так, дійсно, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» надав суду акт №1 приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №23 від 17.09.2020 року, проте, як вбачається із матеріалів справи, Договір про надання правової допомоги №23 був укладений саме 21.07.2020 року.
Проте, згідно постанови КЦС ВС від 14.12.2022 у справі № 161/12984/20, Постановою Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року, крім іншого, відмовлено відповідачу у стягненні на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн. Рішення апеляційного суду в цій частині мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю належним чином заявлених вимог. Зокрема, апеляційний суд вказав, що як видно з акта від 07 червня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2020 року, такий не містить переліку послуг та їх вартість, які надавались представником відповідачу саме під час апеляційного перегляду справи, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу.
Верховний Суд не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне. Апеляційний суд встановив, що представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у апеляційному суді. На підтвердження заявлених вимог представником відповідача надано копію ордеру на надання правничої допомоги адвокатом, акт від 07 червня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2020 року та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 07 червня 2021 року про сплату 5 000 грн в якості оплати таких послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Враховуючи те, що відповідно до додаткової угоди №4 до Договору про надання правової допомоги №23 від 21.07.2022 року, що була укладена 10.01.2022 року, розмір плати (гонорару) за представництво інтересів клієнта у справі №522/20642/21 становить 21 750,00 гривень, тобто, розмір гонорару адвоката є фіксованим, а тому, акт приймання-передачі наданих послуг не є обов'язковим для врахування судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат.
Щодо недостовірності платіжного документа, на яку посилається відповідач, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди №4 до Договору про надання правової допомоги №23 від 21.07.2022 року, що була укладена 10.01.2022 року, клієнт зобов'язується сплатити адвокату повний розмір гонорару після підписання акту наданих послуг або ж після набрання рішення у справі №522/20642/21 законної сили.
При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Схожою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Щодо посилання відповідачки на те, що працівники АО «Пантеон» також є працівниками ТОВ «КОНСАЛС СОЛЮШЕНС», то суд не бере його до уваги, оскільки, будь яких доказів, які б підтверджували вказане - суду не було подано, заяв або клопотань про витребування доказів - не надходило.
Щодо посилання ОСОБА_1 у доповненні до заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Враховуючи той факт, що у матеріалах справи містилася вимога ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, проте, дане питання не було вирішено під час ухвалення судового рішення, суд зазначає, що питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснюватиметься на підставі первинних документів, що були подані до суду разом із первинною заявою про стягнення судових витрат, з урахуванням змін, визначених в заяві про ухвалення додаткового рішення.
Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що заява про компенсацію здійснених судових витрат була подана неналежною особою, оскільки, така заява була подана ОСОБА_3 через систему електронний суд на підставі довіреності у порядку передоручення від 05.10.2021 року (а.с.187).
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 21.06.2023 в справі № 619/1908/23, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 60 ЦПК України). Законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що позивач зазіхає на її особисту гідність, намагається завдати шкоди її репутації, то суд зазначає про те, що зазначене не є предметом розгляду даної справи, а тому, суд не бере це до уваги.
Стосовно заяви ОСОБА_1 про зникнення документу з матеріалів справи, суд зазначає наступне.
23 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси засобами електронного зв'язку надійшла заява ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про ухвалення додаткового рішення із додатками.
Після надходження заяви про зникнення документів з матеріалів справи, суд встановив. Що дійсно не було роздруковано та додано до паперового примірника судової справи додатки до заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме: додаток №6 (копія платіжного доручення №711 від 22.11.2023 року); додаток №7 (підтвердження надіслання заяви з додатками іншим учасникам справи).
Після надходження заяви відповідачки вищевказані документи були додані до паперового примірника справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, офіс 308, ЄДРПОУ - 42251700 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 20 грудня 2023 року.
Суддя Косіцина В.В.
20.12.2023