Ухвала від 20.12.2023 по справі 522/23283/23-Е

Справа № 522/23283/23-Е

Провадження № 2/522/7910/23

УХВАЛА

20 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Так, перевіряючи підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, суд зазначає наступне.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 296/1657/17 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач, крім вимоги про розірвання шлюбу, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя таке майно:

земельну ділянку кадастровий номер: 2123684500:03:002:0021, яка знаходиться на землях Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області;

садовий будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 0124387700:04:001:0210 у Автономній Республіці Крим, Сакського району, с/рада Уютненська, обслуговуючий кооператив "Примор'є", вулиця Ясна;

земельну ділянку кадастровий номер: 0124387700:04:001:0210 в

АДРЕСА_2 , загальною площею (кв.м): 121, Опис: літ."А"- садовий будинок, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 0124387700:04:001:0209 в Автономній Республіці Крим, Сакського району, с/рада Уютненська, обслуговуючий кооператив "Примор'є", вулиця Ясна;

земельну ділянку кадастровий номер: 0124387700:04:001:0209 в

АДРЕСА_3 порядку поділу майна подружжя просить визнати за сторонами право власності на 1/2 частку указаного майна за кожним.

Тобто, фактично спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються нерухомого майна, яке знаходиться в різних регіонах України та позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, а тому спір має розглядатися за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою, відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Проте позивач не обґрунтовує та не надає, у відповідності до вимог ст. 30 ЦПК України, докази вартості указаних об'єктів нерухомого майна у підтвердження підсудності справи Приморському районному суду м. Одеси.

Позивачем, у порушення вищевказаних норм, визначено ціну позову у розмірі 10 000 000 грн, без підтвердження вартості об'єктів майна, про визнання права власності на частку в якому позивач подала позовну заяву.

Визначення вартості об'єктів нерухомого майна має значення для правильного визначення суду, уповноваженого розглядати дану позовну заяву, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Відсутність указаного унеможливлює визначення підсудності даної справи та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

При цьому, посилання позивача у позовній заяві на те, що основна частина майна знаходиться на території Автономної Республіки Крим, не підтверджує підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, оскільки в даному випадку позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, які розташовані в різних регіонах України, а під конструкцію “основна частина майна” не може підпадати цілий об'єкт нерухомості, а лише частина від цілого об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ФЕДИШЕНА

Попередній документ
115790841
Наступний документ
115790843
Інформація про рішення:
№ рішення: 115790842
№ справи: 522/23283/23-Е
Дата рішення: 20.12.2023
Дата публікації: 22.12.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.11.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 04.12.2023
Предмет позову: про поділ спільного майна та розірвання шлюбу
Розклад засідань:
15.02.2024 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
09.04.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
22.04.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
19.06.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
12.09.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
05.11.2024 16:00 Приморський районний суд м.Одеси
13.12.2024 11:40 Приморський районний суд м.Одеси
22.01.2025 13:40 Приморський районний суд м.Одеси
17.06.2025 09:30 Одеський апеляційний суд
18.11.2025 10:45 Одеський апеляційний суд