Справа № 522/22269/23
Провадження № 3/522/13156/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., за участю секретаря судового засідання Смокової А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №649441 від 01.11.2023 року вбачається, що 01.11.2023 року о 22:36 год. в м.Одеса вул.Пушкінська,42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест Драгер відмовився, а також від проходження огляду у лікаря нарколога відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру №471187, 475096.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 співробітника поліції кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
11.12.2023 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Швець В.Ф. надійшли письмові пояснення, де зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина. З аналізу відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що протягом усього часу з моменту зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівники поліції намагались спілкуватись з ним англійською мовою на дуже низькому рівні постійно викривляючи та плутаючи слова із застосування української мови. ОСОБА_1 постійно акцентував увагу поліцейських на тому, що він не володіє ані українською, ані російською мовами та на мінімальному рівні володає англійською мовою. Було порушено ст.274 КУпАП та вимоги п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року. ОСОБА_1 жодного разу не повідомляв поліцейським про відмову від проходження тесту та весь час просив надати йому перекладача з української мови на німецьку мову. Прохання про реалізацію його законного права як іноземця на користування послугами перекладача, було сприйнята як відмова від проходження тесту. У зв'язку із вказаним, просить суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Швець В.Ф. підтримав письмові пояснення та просив суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №649441 від 01.11.2023 року, дослідивши матеріали справи, в тому числі відеозаписи на DVD-R диску з нагрудних камер працівників патрульної поліції №471187, 475096 та відеореєстратора, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з таких підстав.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу та інші особи, які керують транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав осіб при керуванні транспортними засобами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 4 п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад.
Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина. Згідно оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейських, ОСОБА_1 постійно повторював, що він не розуміє те, що йому кажуть працівники поліції українською мовою та просив залучити йому перекладача для здійснення перекладу.
При дослідженні відеозаписів з нагрудних нагрудних камер працівників патрульної поліції №471187, 475096, судом встановлено, що ОСОБА_1 , як громадянину іншої держави, на його вимогу, не було забезпечено право на перекладача, оскільки він не розумів, що відбувається, що є грубим порушення прав та інтересів особи.
Зокрема, працівниками поліції було здійснено намір забезпечити перекладача наступним чином: 01.11.2023 року о 22:50:16 год. - працівник патрульної поліції зателефонував до іншого співробітника поліції та запитав в нього: «Саша, та на англійській шпрехаєш? Зможеш перекласти?». О 22:54:11 год. - поліцейський говорить «Пару хвилин зараз приїде перекладач з англійської. Якщо ОСОБА_1 буде робити вигляд, що не розуміє, то ми це будемо сприймати як ухилення від проходження огляду.». Після чого приїхав інший працівник поліції ОСОБА_2 , та намагався спілкуватись із ОСОБА_1 англійською мовою.
Однак, працівники патрульної поліції, при оформлення адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 , проігнорували той факт, що інший працівник поліції - не є належним перекладачем, оскільки матеріали справи не містять відомостей та доказів щодо відповідної його освіти, щодо попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад.
Окрім цього, працівника патрульної поліції проігноровано факт того, що ОСОБА_1 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина та мав потребу у залучення перекладача для здійснення перекладу із української мови на німецьку мову, оскільки англійську мову він не розуміє.
Суд приймає до уваги сталу судову практику національних судів та Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, який гарантовано ст. 6.3.(е) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, а саме, що кожний обвинувачений має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати допомогу перекладача (Справа «Кускані проти Сполученого Королівства» від 24.09.2002 року).
Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) §68).
Рішення ЄСПЛ від 28.11.78 року у справі «Лукіде, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд.
З вищевикладеного вбачається порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріали справи не містять жодного доказу щодо залучення перекладача при складанні протоколу стосовно громадянина іншої держави.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №649441 від 01.11.2023 року стосовно громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено права останнього, зокрема, в частині його складення без участі перекладача та ознайомлення з іншими документами рідною мовою, не роз'яснено йому належним чином права та обов'язки.
Також працівники поліції не дочекались приїзду захисника Хассельбах Ф.М., у зв'язку з чим було порушено його право на захист та отримання належної правової допомоги.
З відеозаписів із нагрудної камери поліцейських не вбачається відмови ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1995 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи в суді, встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, тому суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 9, 10, 130, 221, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д.Ю. Донцов