Справа № 521/22491/23
Провадження № 2/521/5770/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М. В.
при секретарі - Корнієнко Л. В.
за участі позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - адвоката Косова В.І.
відповідачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун Ірини Андріївни про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун Ірини Андріївни, у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., - як об'єкта спільної сумісної власності; визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , право власності на квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.1959 року між ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 09.08.1959 року, виданого Приморським р/б ЗАГС, актовий запис №1036. За період шлюбу, а саме 10.04.1997 року, ОСОБА_4 , на Одеській товарній біржі, укладено Договір №19918 купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно п.1 Договору, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є членами біржі зі статусом «Н», у подальшому «Продавці» продали, а ОСОБА_4 , який є членом біржі зі статусом «Н», у подальшому «Покупець», придбав квартиру загальною площею 30,60 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м., 1 (однієї) кімнати житловою площею 17,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір 21.05.1997 року було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за № 61 стор.19 кн.21 2пр. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013 року, по справі №2/1522/26171/12, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №19918 від 10.04.1997 року, укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , по якому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_4 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, даний факт підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 20.10.2022 року, виданим Відділом ДРАЦС у м.Одесі Південного МУ МЮ (м.Одеса). Чоловік позивача мав би здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно, проте за життя не встиг це зробити. Після смерті чоловіка залишилось майно, а саме квартира загальною площею 30,60 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м., яка складається з 1 (однієї) кімнати житловою площею 17,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке входить до складу спадщини, проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка немає можливості, у зв'язку з чим, вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.10.2023 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.10.2023 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 21.11.2023 року. Вирішено питання щодо витребування доказів.
У судовому засіданні позивачка - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідачка - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти їх задоволення не заперечувала.
Відповідачка - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно. Надала до суду заяву, у якій вказала, що позовні вимоги визнає, просить суд справу слухати за її відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Богун Ірина Андріївна у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 09.08.1959 року. (а.с.57)
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 10180. (а.с.66)
Після смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина у вигляді, у т.ч., квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
За заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Богун І.А. була заведена спадкова справа № 1/2023. (а.с.53-125)
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 27.01.2023 року (а.с.73) остання від належної їй частки спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовилась на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 27.01.2023 року (а.с.84) остання від належної їй частки спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовилась на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки про зареєстрованих осіб у житлових приміщеннях/будинку осіб № П1-20750-ю/л, сформована станом на 19.10.2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.92)
З копії спадкової справи вбачається, що за життя ОСОБА_4 14.11.2018 року склав заповіт, який було посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задєсєнець О.О., відповідно до якого, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «право власності на належну мені квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , заповідаю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .». (а.с.60)
Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун І.А. від 31.08.2023 року № 366/02-14 ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, спадкоємцем не надано правовстановлюючі документи на квартиру. (а.с.125)
Отже, матеріалами справи встановлено, що 10.04.1997 року на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна №19918, відповідно до якого, ОСОБА_4 було придбано нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.14-15)
21.05.1997 року право власності на квартиру АДРЕСА_4 за договором купівлі- продажу № 19918 від 10.04.1997 року, який був укладений на Одеській товарній біржі зареєстроване в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_4 (а.с.24)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013 року визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №19918 від 10.04.1997 року, укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , по якому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_4 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 23.04.2013 року (а.с. 130)
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
У ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Як передбачено ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 р.
Отже, судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 19918 спірної квартири було укладено 10.04.1997 року, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013 року договір купівлі-продажу нерухомого майна №19918 від 10.04.1997 року було визнано дійсним.
Оскільки спірне майно набуто до 2004 р., тобто до набрання чинності СК України, а тому при вирішенні справи підлягають застосуванню положення КпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 22 КпШС України (чинного на час придбання спірної квартири), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім'я одного з подружжя.
Таким чином, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , оскільки на момент укладення договору купівлі - продажу вказаної квартири вони перебували в шлюбі та квартира була придбана в інтересах сім'ї. Виходячи з принципу рівності часток в спільній сумісній власності позивачу належить 1/2 частина вказаної квартири як частка в спільному майні подружжя.
Інша частина вказаної квартири належить їй як спадщина за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи втрату позивачем правовстановлюючого документу на спірну квартиру та неможливості отримати його дублікат, відповідно до ст. 392 ЦК України, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун Ірини Андріївни про визнання права власності- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м як на частку в спільному майні подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.12.2023 року.
Головуючий: