Справа № 521/23972/23
Номер провадження:1-кс/521/4272/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Дата і місце постановлення ухвали:
19 грудня 2023 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020160470000182 від 23.01.2020 року.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_3 , представник власника майна - ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 з клопотанням про скасування арешту з майна.
Представник власника майна у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, вказуючи, що досудове розслідування триває довго та з 2020 року накладений арешт на майно.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, так як немає підстав для задоволення клопотання.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2020 року було накладено арешт на автомобіль «Nissan Micra», НОМЕР_1 , автомобіль «ЗАЗ 110557», НОМЕР_2 , житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною розпоряджатися майном.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст. 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Положення КПК України, зокрема ст. 170 КПК України, передбачають накладення арешту на майно та ч.2 ст. 170 КПК України передбачає мету накладення арешту.
В ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2020 року зазначено, що арешт накладено у зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення, а отже, відповідають критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК України.
Таким чином, накладення арешту на вказане майно відповідало вимозі законності.
Щодо забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, перевагає вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної або юридичної особи, так як вказане майно є речовим доказом за кримінальним провадженням.
Таким чином, в даному випадку, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у скасуванні арешту на майно.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що на даний час в арешті майна не відпала потреба.
Крім того, слідчий суддя вважає, що тривалість розслідування кримінального провадження на даний час не може бути підставою для скасування арешту майна. При цьому, слідчий суддя враховує, що арешт накладений лише в частині заборони розпорядження майном.
Необхідно зазначити, що слідчий суддя при розгляді клопотання про скасування арешту майна, не може вийти за рамки вимог та підстав, на які вказує особа, яка звернулася з клопотанням, навіть, якщо вбачає інші підстави для його скасування.
Як вже було зазначено вище, представник власника майна у судовому засіданні вказує лише на тривалість розслідування кримінального провадження, а слідчий суддя не вважає вказану підставу достатньою для скасування арешту з майна.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що клопотання про скасування арешту з майна подане в інтересах ОСОБА_6 , проте, відповідно до клопотання про скасування арешту вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час належить ОСОБА_7 . Будь-які відомості щодо уповноваження ОСОБА_6 від ОСОБА_7 щодо розпорядження майном або вчинення будь-яких дій від його імені, матеріали клопотання не містять.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
Висновки суду:
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 з клопотанням про скасування арешту з майна за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №12020160470000182 від 23.01.2020 року за ч.3 ст. 191 КК України - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1