Справа № 947/39296/23
Провадження № 1-кс/947/16139/23
18.12.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164480000823 від 15.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, 14.12.2023 до чч Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в якій просить вжити заходи правового характеру до невстановленої особи яка 14.12.2023 року приблизно о 18:30 год. перебуваючи за адресою м.Одеса вул.Небесної Сотні 32, біля магазину «маф» наніс тілесні ушкодження у вигляді хаотичних ударів в область обличчя, голови та тулуб.
В подальшому потерпілий долучив до матеріалів кримінального провадження предмет зовні схожий на ніж, який було вибито ним з рук чоловіка, який наносив тілесні ушкодження за адресою АДРЕСА_2 .
Після огляду вказаний предмет зовні схожий на ніж був визнаний постановою дізнавача 15.12.2023 року речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій клопотання підтримав, у зв'язку із необхідністю проведення контролю та здійснення першочергових слідчих розшукових дій, у інших кримінальних провадженнях, просив розглянути у його відсутності.
Дізнавач надала рапорт відповідно до якого власник вилученого майна повідомлений належним чином про дату та час розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, може бути предметом злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 15.12.2023 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164480000823 від 15.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зовні схожий на ніж.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1