Березівський районний суд Одеської області
20.12.2023
Справа № 494/2317/23
Провадження № 1-кп/494/172/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Березівці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162260000559 від 04.10.2023 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є подружжям та спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Протягом останніх семи місяців ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою спільного проживання, умисно систематично вчиняв психологічне насильство стосовно своєї дружини.
Так, 23.04.2023 приблизно о 21:10 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_6 , а саме: тягав за одяг та ображав брутальною лайкою. У результаті даних дій потерпіла почувала себе емоційно схвильованою та переживала за своє життя та здоров'я.
У продовження своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 , 17.08.2023 о 20:00 годині, знаходячись за місцем спільного проживання за вищевказаною адресою, вчинив сварку дружині, в ході якої ображав ОСОБА_6 брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, де потерпіла почувала себе емоційно невпевненою, схвильованою.
У подальшому, 25.08.2023 о 23:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись за місцем спільного проживання, вчинив умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні в бік своєї дружини нецензурною лайкою, образ, залякувань та насильстві, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Як вбачається із вищевикладеного 23.04.2023, 17.08.2023 та 25.08.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи з дружиною ОСОБА_6 за адресою спільного проживання по АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , у зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаними фактами.
Окрім того, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, у продовження своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 , 26.08.2023 приблизно о 15:00 годині, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, за місцем роботи ОСОБА_6 у міні-маркеті «НАШ» за адресою: АДРЕСА_3 , знову вчинив сварку з останньою, у ході якої ображав дружину грубою нецензурною лайкою, кричав на неї. Унаслідок указаного психологічного насильства чоловіка, дружина перебувала у пригніченому та тривожному стані.
Систематичне умисне вчинення ОСОБА_4 психологічного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_6 призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя, що виявилось у формі змін в психоемоційному стані та соціальному функціонуванні потерпілої.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.
Так, дійсно в квітні 2023 року обвинувачений пояснив, що вчинив сварку своїй дружині, ображав її брутальною лайкою, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. В подальшому в серпні місяці він також двічі влаштовав сварку дружині через ревнощі, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, за що також двічі був притягнутий до адміністративної відповідальності. 26.08.2023 року в нього був черговий конфлікт з дружиною в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де остання працювала. Ініціатором сварки був обвинувачений, останній висловлювався нецензурною лайкою в сторони дружини, остання заплакала, вирвалась з його рук та покинула магазин. ОСОБА_4 стверджує, що зробив відповідні висновки, з дружиною перестав спілкуватись з 06 вересня 2023 року. Попросив вибачення в останньої за свою поведінку.
У скоєному щиро розкаявся, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень відносно дружини.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про судовий розгляд. Надала суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 без її участі.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Провівши допит обвинуваченого з дотриманням положень ст.351 КПК України, суд приходить до переконливого висновку про те, що в судовому засіданні винність обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст.50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, немає.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, у вчиненому розкаюється, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, одружений, пом'якшуючу обставину та відсутність обтяжуючих обставин, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні, цивільний позов не заявлений, речові докази відсутні.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 під час проходження пробаційної програми покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо апеляційну скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1