Березівський районний суд Одеської області
18.12.2023
Справа № 494/418/23
Провадження № 2/494/222/23
ХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 р. м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області, в складі:
головуючого - судді Римар І.А
за участю секретаря судового засідання - Козубенко О.О.
представника позивача - Некрасова О.В
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Березівка Одеської області, заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Березовська Олена Григорівна «Про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом»,-
ВСТАНОВИВ:
13.03.2023 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Березовська Олена Григорівна «Про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Лебединського С.Й.
Ухвалою суду від 15.03.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до розпорядження №240 від 27.10.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ вбачається, що вказана справа підлягає повторному розподілу між суддями у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_5 .
На підставі викладеного 27.10.2023 року канцелярією суду проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи та визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А. Справу призначено на 18.12.2023 року.
Разом з позовною заявою, представником позивача подана заява про забезпечення позову, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер зведений брат позивача ОСОБА_6 , який за життя незаконно успадкував частку земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 за правом представлення. У померлого ОСОБА_6 є неповнолітня дитини ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_1 , яка подала до нотаріуса заяву про сприйняття спадщини після його смерті. Таким чином свідоцтво про право на спадщину спадкоємець ОСОБА_1 може отримати вже зараз, у зв'язку з чим виникає загроза невиконання або ускладнення виконання рішення суду. У зв'язку з викладеним позивач просить накласти арешт на земельні ділянки, що розташовані на території Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області, а також заборонити нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю після смерті ОСОБА_6 до зняття забезпечення позову (а.с.2-3).
Під час підготовчого судового засідання 18.12.2023 року представник позивача просив заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки відповідач може вступити в спадкові права після смерті ОСОБА_6 , що можливо ускладнить виконання рішення суду.
Відповідач під час підготовчого судового засідання 18.12.2023 року заперечувала проти задоволення клопотання, вважала його необґрунтованою та безпідставною .
Третя особа у судове засідання 18.12.2023 року не з'явилась, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлена належним чином, 15.12.2023 року надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши пояснення сторін по справі, врахувавши заяву третьої особи, викладену у заяві від 15.12.2023 року, та вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами першої та другої 150 ЦПК України передбачено: позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Позивачем у заяві просить накласти арешт на земельні ділянки, що розташовані на території Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області масив 41, ділянка НОМЕР_1 земельна ділянка 8,2824 га; масив НОМЕР_2 , ділянка, НОМЕР_3 , земельна ділянка 7,8577 га та масив НОМЕР_2 , ділянка НОМЕР_4 , земельна ділянка 7,8230 га. Також, просить заборонити нотаріусам видавати свідоцтва про спадщину спадкоємцю після ОСОБА_6 до зняття забезпечення позову.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Натомість представником позивачем взагалі не обґрунтовано необхідність забезпечення позову, а також не визначено чому невжиття саме запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Більш того, суд вважає зазначити, що вирішення заяви про забезпечення позову є фактичним вирішенням справи без розгляду її по суті.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача, заперечення відповідача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Березовська Олена Григорівна «Про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.12.2023 року.
Суддя І.А. Римар