КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи:357/4678/23-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13917/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Кошель Б.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року,
встановив:
у квітні 2023 року заявник звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт спільного проживання з ОСОБА_3 в період з 12.09.1987 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року заяву було задоволено - встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 12.09.1987 по 14.09.2022.
Не погоджуючись з висновком суду в мотивувальній частині рішення, представник заявника - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та виключити з мотивувальної частини рішення висновок про те, що спільне проживання без укладення шлюбу не дає права на призначення такого виду пенсії. Отже цивільна дружина не входить до переліку осіб, визначеного ст. ст. 36 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які мають право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, змінити мотивувальну частину рішення, виклавши її в редакції постанови суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права.
В судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з'явились, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.
Заінтересована особа ГУ ПФУ в Київській області в судове засідання також не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
За таких обставин та керуючись положеннями ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та їхніх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи в судовому засіданні 12 грудня 2023 року, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник посилалась на те, що вона з 12.09.1987 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , вела спільне господарство, вона доглядала за ним під час хвороби. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і вона має намір оформити пенсію в зв'язку з втратою годувальника, оскільки ОСОБА_3 мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року заяву було задоволено - встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 12.09.1987 по 14.09.2022.
Задовольняючи подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний факт є доведеним, однак зазначив в мотивувальній частині рішення, що ОСОБА_1 не має права на призначення їй такого виду пенсії.
Суд керувався положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 3, 21, 74 СК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Однак такий висновок суду першої інстанції не є законним та обґрунтованим, оскільки судом було порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року (справа № 522/10864/18) зазначено, що аналіз норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Така правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №162/760/17).
В п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що справами незначної складності є оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В ст. 58 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Як слідує з аналізу ст.ст. 6, 7, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за призначенням пенсії в зв'язку з втратою годувальника необхідно звернутись до відділення пенсійного фонду за місцем проживання.
В ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відмова відповідного органу в призначенні пенсії може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення№, якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Оскільки вирішення спору з суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатись в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України мав закрити провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , а не ухвалювати рішення у справі по суті заявлених вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи рішення в даній справі, суд порушив норми процесуального права, що відповідно до ст. 377 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в справі.
У випадку, якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання з ОСОБА_3 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства., а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 377, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року скасувати.
Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді