КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/17059/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ Справа № 753/2416/16
18 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г..
- Болотова Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Мицик Ю.С., про повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення збитків та об'єднання в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права та стягнення збитків,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права та стягнення збитків.
10.10.2023 року року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення збитків та клопотання про поновлення строку на його подання.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 рокувідмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання зустрічного позову.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення збитків - повернутозаявнику.
Роз'яснено, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом для захисту своїх прав та інтересів.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що обчислення процесуального строку для подання зустрічного позову пов'язано із днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а направлення такої ухвали є обов'язком суду. Вказує, що її не отримував.
Окрім іншого посилається на воєнний стан та те, що займається волонтерською діяльністю, яка має роз'їзний характер.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку її подання.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З матеріалів вказаної цивільної справи встановлено, що 19.08.2016 року ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Вовка Є.І. було відкрито провадження у справі.
Ухвала суду від 19.08.2016 року була надіслано усім учасникам справи, відповідачам та третій особі додатково було надіслано позов з додатками, в тому числі ОСОБА_1 на адресу його останнього відомого зареєстрованого місця проживання.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Вовка Є.І. від 03.10.2016 року зупинено провадження по вказаній справі до набрання законної сили рішенням по цивільній справі № 753/17184/13-ц.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 року справу передано на розгляд судді Мицик Ю.С.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 15.12.2022 року поновлено провадження по вказаній цивільній справі; призначено у справі підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.02.2023року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.
12.06.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному виді.
28.06.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про направлення йому ухвали про відкриття провадження у справі та позову з додатками на його електронну адресу та встановлення додаткового строку на подання відзиву та зустрічного позову строком до 19.07.2023року.
28.06.2023 року ОСОБА_1 було надано доступ до електронної справи, додатково листом роз'яснено, що він може ознайомитися з усіма матеріалами судової справи щодня протягом робочого часу в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва.
17.07.2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву, розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Ухвалою від 19.07.2023рокусуд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження; повернувся при розгляді цивільної справи № 753/2416/16 на стадію підготовчого провадження; призначив підготовче засідання на 11.08.2022 року о 15:00 год.; прийняв відзив ОСОБА_1 на позовну заяву; встановив позивачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановив відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
31.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про відвід головуючого судді Мицик Ю.С. від розгляду справи.
01.08.2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, отримання в суді ухвали про відкриття провадження, збиранням та поданням доказів, підготовки письмових пояснень, підготовки та подання (за необхідності) зустрічного позову. Зазначив, що 11.08.2023 року він буде знаходитися у відрядженні.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 02.08.2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованою.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 07.08.2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мицик Ю.С.
Суд, ухвалою від 11.08.2023 рокузакрив підготовче провадження у справі, врахувавши тривалість розгляду справи та призначив справу до розгляду по суті.
Разом з тим, із зустрічним позовом відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду лише 10.10.2023 року, тобто майже через три місяці після подання відзиву та постановлення судом ухвали про повернення на стадію підготовчого провадження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову, відповідач ОСОБА_1 вказує, що ухвалу про відкриття провадження у справі він не отримував, не направлення ухвали про відкриття провадження у справі трапилось з причин зловживання правами позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які навмисно ввели суд в оману щодо його адреси проживання. Строк проведення підготовчого провадження у справі є службовим, його пропущення впливає на реалізацію права відповідача ОСОБА_1 подати зустрічний позов до позивача ОСОБА_2 та не знімає із суду обов'язку вчинити процесуальні дії - прийняти зустрічний позов до розгляду та об'єднати його в одне провадження із первісним позовом.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновкущо причини пропуску строку для подання зустрічного позову, на які посилається відповідач ОСОБА_1 , неможливо визнати поважними, з огляду на те, що звертаючись до суду із заявою від 28.06.2023рокуОСОБА_1 просив продовжити йому строк на подання відзиву та зустрічного позову до 19.07.2023 року, при цьому відзив ним було подано до суду 17.07.2023 року. В подальшому ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні призначеному на 19.07.2023 року за його відсутності, із заявами про неможливість подання зустрічного позову разом із відзивом ОСОБА_1 не звертався.
Доводи ОСОБА_6 , що в період з 10.07.2023 року по 19.07.2023року він хворів, а в подальшому в серпні 2023 року перебував у відрядженні, суд при вирішенні вказаного клопотання не бере до уваги, оскільки відповідач реалізував своє право на подання відзиву до 17.07.2023 року.
Інших обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення сторони відповідача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, ОСОБА_1 не наведено.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ОСОБА_6 обґрунтованих підстав для поновлення такого строку не надав.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.
Безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 755/5323/16-ц та у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 286/1130/13-ц.
Відмова суду у поновленні встановленого законом процесуального строку ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу рівності сторін.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/17563/19 та від 23 грудня 2020 року у справі № 557/94/19.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України та повернув її ОСОБА_6 .
Водночас, колегія суддів зауважує, що повернення зустрічного позову не позбавляє ОСОБА_6 право звернутися до суду з позовом в загальному порядку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді