КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/16575/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ Справа № 755/13926/20
13 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва 06 лютого 2021 року ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 .Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року залишено без змін.
У серпні 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва, ухваленого 06 лютого 2021 року уцивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування заяви заявник посилався на наявність ухваленого Броварським міськрайонним судом Київської області рішення 27 лютого 2023 року у цивільній справі №361/7206/22 прозадоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому встановлено обставину щодо проживання ОСОБА_1 з червня 2008 року з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що на думку заявника, виходячи з підстав та предмету позову, доводів наведених судовими інстанціями для відмови у задоволенні позову, розцінюється як нововиявлена обставина згідно положень пункту першого частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, щодо строку подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, заявник вказав, що про існування обставин, які є підставою для перегляду судового рішення він дізнався 25 липня 2023 року, після отримання повного тексту рішення, а відтак, процесуальний строк на подання заяви не є пропущеним.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року про залишення заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що суд першої інстанції дійшов до необгрунтованого, незаконного висновку про наявність підстав для залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки про існування обставин, які є підставою для перегляду судового рішення, заявник дізнався лише 25 липня 2023 року, після отримання повного тексту судового рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року у справі № 361/7206/22.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені, представник надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням процесуальних строків, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, та відсутності обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку з долученням належних та допустимих доказів для підтвердження поважних причин, що перешкоджали заявнику своєчасно звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Надаючи оцінку доводам заявника ОСОБА_1 щодо дотримання процесуальних строків, суд врахував, що виходячи з мотивувальної частини рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року, ухвалено в межах розгляду цивільної справи №361/7206/22, ОСОБА_1 , як відповідач по справі, був обізнаний про розгляд справи, подав заяву про визнання позову, судове рішення набрало законної сили 30 березня 2023 року, про що свідчить відмітка на копії рішення суду долученого до цієї заяви.Разом з тим, доказів, які мали підтвердити той факт, що заявник ОСОБА_1 , як сторона цивільного процесу в іншій справі, не мав змоги своєчасно отримати копію судового рішення, не отримував рішення засобами поштового зв'язку, звертався із заявами про надання повного тексту судового рішення, ознайомлення з матеріалами цивільної справи та/або вживав інші заходи процесуального впливу для відновлення порушених прав, до заяви не надано, ці обставини дають підстави суду вважати, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана заявником позами межами процесуального строку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 426 ЦПК України у разі пропуску строку на подання заяви до заяви додається клопотання про його поновлення.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, що якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України,
суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У статті 175 ЦПК України закріплено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а в статті 177 ЦПК України зазначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
З наведених підстав апеляційний суд звертає увагу заявника, що стаття 185 ЦПК України не надає процесуальних повноважень суду постановити ухвалу про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без руху з причин пропуску строку звернення до суду з такою заявою.
Отже, вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди мають керуватися статтями 126, 127, 424 ЦПК України.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 338/706/18.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).
Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої
статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності у цивільному процесі, відповідно до прав та обов'язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 935/2232/19.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
За статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2022 року у справі № 61-6675св22.
Як зазначалось вище, ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України), але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами. На обґрунтування заяви зазначав, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року встановлено, що з червня 2008 року ОСОБА_1 почав мешкати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену обставину проживання з батьком, яка встановлена рішенням суду, заявник вважає нововиявленою.
02 серпня 2023 року заявником подано до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року, в якій вказав, що строк не пропущено, оскільки рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року він отримав 25 липня 2023 року.
На переконання заявника, оскільки повний текст Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року він отримав 25 липня 2023 року, тому з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами він звернувся до суду в межах місячного строку.
На підставі викладеного суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 пропустив встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та не навів достатніх і обґрунтованих причин поважності пропуску цього строку.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням того, що заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами подано заявником лише 02 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, відповідно суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду.
Доводи, наведені на обґрунтування апеляційної скарги, не є підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їїскасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанову.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2023 року.
Головуючий: Судді: