КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 грудня 2023 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка Іванківського р-ну., Київської обл., українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України,раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
за участі: захисника в режимі відеоконференцзв'язку прокурора підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 30 грудня 2023 року, включно, з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, одночасно визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися із м. Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Тимчасово, тобто до закінчення кримінального провадження, обмежити громадянина ОСОБА_6 , у праві виїзду з України, заборонивши йому виїжджати за кордон, направивши рішення щодо такого обмеження (заборони) до Державної прикордонної служби України, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник вважає, що клопотання не відповідає вимогам ст.184 КПК України, оскільки не містить посилання на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні таобґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім того, вважає підозру необґрунтованою, оскілки органом досудового розслідування не зібрано доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином, виклад встановлених органом досудового розслідування обставин у письмовому повідомленні про підозру, як і в клопотанні про застосування запобіжного заходу є припущенням, через відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_6 до вчиненого злочину.
Разом з тим, органом досудового розслідування в ході здійснення досудового розслідування здійснено приховування вчинення особливо тяжкого злочину, що в подальшому призвело до порушення нрава на захист підозрюваного ОСОБА_6 .
Звертає увагу, що внесення відомостей до ЄРДР з датою реєстрації кримінального провадження відбулося раніше ніж прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується). Такі протоколи прийняті слідчими у потерпілих 31.10.2023 о 10 годині 30 хвилин кожен. Датою та часом реєстрації кримінального провадження № 120231 11150001957 згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань відбулося 31 жовтня 2023 року о 10 годині 21 хвилині 21 секунді, тобто до моменту прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується).
На думку захисника, у клопотанні слідчий та прокурор не доводять наявності заявлених ними ризиків, а також неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зауважує, що іншим чином ОСОБА_6 не може перешкоджати кримінальному провадженню, адже при проведенні обшуку (огляду), затриманні тощо, він жодного спротиву не вчиняв, надав добровільну згоду на огляд автомобіля, який перебуває у нього в користуванні.
Окрім того, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не зазначив, дату та час оголошення повного тексту, однак по завершенню судового засідання повідомив, що її оголошення відбудеться 08 листопада 2023 року. З урахуванням того, що до підозрюваного застосований виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оголошення повного тексту ухвали в останній день строку подання апеляційної скарги може бути перешкодою у доступі до правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та реєстрації, офіційно одружений, має на вихованні неповнолітню доньку, батьків пенсіонерів.
На переконання сторони захисту до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023111150001957, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
01 листопада 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні ним криміналього правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
03 листопада 2023 року старший слідчий ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , звернувся до Іванківського районного суд Київської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
03 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області клопотання органу досудового розслідування задоволено частково застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 805 200 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано позицію прокурора та думку захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, що підтверджено матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів та обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення в якому він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Окрім того, слідчим суддею, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з'явитись на виклики слідчого, прокурора та суду, іншим чином затягувати здійснення досудового розслідування, вчиняючи всі дії спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, на даний час органом досудового розслідування не встановлено осіб, які є спільниками вчинення вказаного злочину, зважаючи на те що, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме реальну можливість попередити останніх про всі відомі йому обставини, з метою не притягнення до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що наведене свідчить, про те, що слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою (пункти 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи особу ОСОБА_6 , який не має достатнього стримуючого стороннього впливу та вагомих гарантій, які б переважали настання згаданих ризиків, дисциплінували його поведінку. Під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_6 під вартою, відсутні.
Слідчий суддя врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, не має постійного джерела доходів, та стійких соціальних зв'язків на території Іванківської ОТГ Вишгородського району Київської області, що свідчить про неможливість запобіганням вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи напружену ситуацію, пов'язану з введенням воєнного стану в країні,
Окрім того, слідчий суддя відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів, всупереч доводам апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Доводи захисника, що клопотання не відповідає ст. 184 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Посилання захисника на необгрунтованність підозри, з огляду на те, що органом досудового розслідування не зібрано доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апеляційної скарги, що внесення відомостей до ЄРДР з датою реєстрації кримінального провадження відбулося раніше ніж прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, є необґрунтованими. Зокрема, з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 жовтня 2023 року (а.с. 12) вбачається, що відомості внесено за усною заявою (повідомлення) про кримінальне правопорушення та 31 жовтня 2023 року о 10 год. 30 хв. складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.72). Відтак, будь-яких порушень колегією суддів не встановлено.
Твердження апелянта про порушення права на захист підозрюваного, колегією суддів не встановлено.
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та реєстрації, офіційно одружений, має на вихованні неповнолітню доньку, батьків пенсіонерів, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому, ні слідчим суддею, ні колегією суддів Київського апеляційного суду, не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характеризуючих даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з визначенням розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не вбачається.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Унікальний номер справи 366/3312/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/7182/2023 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України