Справа № 991/10618/23
Провадження 1-кс/991/10707/23
13 грудня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просить скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 у справі № 991/6500/22, на кошти в сумі 2330000 євро, що розміщені 31.03.2022 ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 (Україна) та НОМЕР_2 (ОАЕ) в якості депозиту на її банківському рахунку в Tatra Bank, Словаччина (Hodzovo namestie 3, 811 06 Bratislava 1), шляхом заборони та користування ними.
Адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 у справі № 991/6500/22, в якості передумови для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Словацької Республіки, накладено арешт на кошти у сумі 2330000 євро, що розміщені 31.03.2022 ОСОБА_6 в якості депозиту на її банківському рахунку в Tatra Bank, Словаччина (Hodzovo namestie 3, 811 06 Bratislava 1), шляхом заборони та користування ними.
ОСОБА_7 з 2015 року є чоловіком ОСОБА_8 . Тому, адвокат, посилаючись у клопотанні на ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, правові позиції наведені у постановах Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17, та постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, від 269.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 22.09.2020 у справі № 214/6174/15-ц, зазначає про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ним в період шлюбу.
Зазначає, що через накладення арешту на кошти, які зберігаються на банківському рахунку дружини ОСОБА_3 , відкритому у Tatra Bank, Словаччина, та які відповідно, є їх спільною сумісною власністю, зазначеною ухвалою вирішено питання про право ОСОБА_3 мирно володіти належним йому майном, тому вважає, що арешт накладено необґрунтовано.
Розгляд клопотання про накладення арешту на майно у закритому судовому засіданні, без виклику ОСОБА_3 позбавило останнього можливості доводити перед судом відсутність підстав для арешту майна, у тому числі правомірність отримання та володіння арештованим майном, що сприяло необґрунтованому, незаконному та безпідставному арешту належного йому майна. Тому встановлені слідчим суддею обставини є неповними та такими, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Адвокат стверджує, що кошти, на які накладено арешт, не мають злочинного походження, вони є доходами родини ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_3 за 2009-2011 роки отримав дохід у сумі 4,24 млн грн, 10,27 млн грн, 6,14 млн грн відповідно. ОСОБА_8 з 2008 року займається підприємницькою діяльністю, у період з 2013 по 2021 роки нею отримано 63,8 млн грн доходу, а як ФОП у період 2012-2020 отримала дохід у сумі близько 9 млн грн, з яких сплачено податки на суму 0,45 млн грн. Крім того, вона володіє частками у статутному капіталі та є бенефіціарним власником ряду юридичних осіб, з яких нею у період з 2020-2022 років отримано дивіденди на суму близько 70 млн грн. ОСОБА_10 протягом 2019-2022 років знімала з власних банківських рахунків значні суми коштів, та з метою зниження інфляційних ризиків, конвертувала їх в іноземну валюту, зокрема у євро.
05.03.2022 через надзвичайну та непередбачувану ситуацію, у зв'язку з існуванням реальної загрози життю, родина ОСОБА_9 прийняла рішення про вивезення власних заощаджень, у тому числі і 2330000 євро за межі України, в Словацьку Республіку. При перетині кордону зазначену суму ОСОБА_10 задекларовано у митній декларації, і саме цю суму внесено на банківський рахунок у Tatra Bank, Словаччина .
ОСОБА_10 дійсно є донькою ОСОБА_12 , але не є членом його сім'ї, принаймні з 2015 року, коли одружилася та почала проживати однією сім'єю із своїм чоловіком - ОСОБА_13 .
Також у клопотанні представник посилається на ті обставини, що прокурором не надано доказів того, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР за фактом легалізації майна стали узагальнені матеріали Держфінмоніторингу. Висновків або інших матеріалів Держфінмоніторингу з приводу наявності ознак фактів легалізації майна прокурором не надано, відповідно будь-якого об'єктивного підтвердження наявності ознак такого факту або події з боку спеціально уповноваженого органу не існує.
Окрім цього, під час розгляду клопотання про арешт майна залишились недослідженими обставини щодо джерел походження коштів. Так, в ухвалі слідчого судді відсутнє посилання на дослідження слідчим суддею обставин, що майно (гроші), одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та/або є доходами від такого майна.
Ані ОСОБА_14 , ані ОСОБА_3 не є підозрюваними у вказаному кримінальному проваджені. Доходи, отримувались родиною ОСОБА_9 у періоди часу, що знаходиться поза періодами, в яких за твердженням сторони обвинувачення вчинялись кримінальні правопорушення, тому накладений ухвалою слідчого судді арешт на кошти необхідно скасувати.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав.
Детектив Національного бюро ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що арешт накладений обґрунтовано, слідчим суддею при накладені арешту досліджені всі необхідні докази, про що зазначено в ухвалі слідчого судді на сторінках 5-6, зокрема і те, що кошти у сумі 2330000 євро, які вивезені ОСОБА_10 за кордон, отримані від діяльності товариств, які залученні до схеми легалізації коштів, бенефіціаром яких був ОСОБА_12 . Кримінальне правопорушення передбачене ст. 209 КК України, а саме легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом є триваючим злочином, і за версією органу досудового розслідування закінчення легалізації закінчилось приблизно у 2021 році. Долучені стороною захисту документи на підтвердження зазначених у клопотанні обставин містять інші відомості ніж ті, на які посилається представник у клопотанні.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 52018000000000546 від 12.06.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 справа № 991/6500/22 накладено арешт на кошти в сумі 2 330 000 євро, що розміщені 31.03.2022 ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 (Україна) та ID НОМЕР_3 (ОАЕ) в якості депозиту на її банківському рахунку в Tatra Bаnk, Словаччина (Hodzovo namestie 3, 811 06 Bratislava 1), шляхом заборони розпорядження та користування ними, що підтверджується копією судового рішення.
Накладаючи арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації, слідчим суддею встановлено, що 17.06.2022 до Національного антикорупційного бюро України від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України надійшов запит НЦБ Інтерполу в Словаччині від 09.06.2022 стосовно надання інформація щодо осіб ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_15 , зі змісту якого ОСОБА_10 31.03.2022 зробила депозит у готівці на суму 2 330 000 євро на її банківський рахунок, відкритий в Tatra Bаnk, Словаччина, походження цих коштів довела митною декларацією та податковою декларацією за 2020 рік, зазначила, що зберігала цю суму в банківській комірці банку ОТP Bank у Львові, України, проте не надала підтверджень щодо цієї комірки. Водночас, зі змісту довідки Регіонального представника з приватного банкінгу Західноукраїнської регіональної дирекції АТ «ОТП Банк» № 87-5/185 від 07.10.2022, отриманої 09.11.2022 в порядку тимчасового доступу до речей і документів, встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_14 оформлених договорів на оренду індивідуальних банківських сейфів у банку за період з 2013 року по 07.10.202 не мали. ... ... ... ОСОБА_14 протягом 2017-2018 років отримано дохід в загальній сумі 408043094 грн, у тому числі від ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар». Разом з тим вказані юридичні особи були залучені до схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних упродовж 2013-2017 злочинним шляхом службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ», одним із кінцевих бенефіціарних власників яких станом на 2017 рік був ОСОБА_12 , який є батьком ОСОБА_14 . Тому слідчий суддя, дійшла висновку, про існування вірогідності того, що ОСОБА_14 знала або повинна була знати, що кошти у сумі 2330000 євро, що розміщені нею 31.03.2022 в якості депозиту на її банківському рахунку в Tatra Bаnk, Словаччина, відповідають ознакам п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.
У судовому засіданні встановлено, що 23.04.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_16 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин адвокатом долучено до клопотання копії таких документів: листа Головного управління ДПС у Львівській області від 14.03.2023 № 7669/6/13-01-24-11; витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «СГП «Львівське»; довідки з АБ «Укргазбанк» від 15.09.2022 № 5-290/13/1154/2022; виписки з особового рахунку ОСОБА_14 у АБ «Укргазбанк»; митної декларації HU727000202200146; банківської квитанції від 31.03.2022; фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Ліг Агро» з довідками про доходи товариства, ТОВ «Цетуля Солар» з довідками про доходи товариства, ТОВ «Львівбудмакс Інвест» з довідками про доходи товариства, ТОВ «СГП «Львівське»; відомостей щодо ФОП ОСОБА_14 , та щодо отриманих доходів та утриманих податків станом на 21.09.2022; довідок з Головного управління ДФС у м. Києві про подані декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_3 .
Разом з тим, надані адвокатом до клопотання докази не свідчать про джерела походження саме тих коштів, які ОСОБА_10 вивезла через кордон та розмістила на банківському рахунку в Tatra Bаnk, Словаччина, а навпаки, підтверджують попередні висновки, що кошти отримані від ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар».
Водночас, долучені документи містять суперечливі відомості, та не підтверджують зазначені адвокатом у клопотанні обставини. Так, з долученої митної декларації HU727000202200146 від 05.03.2022 встановлено, що при її заповненні ОСОБА_14 зазначила, що джерелом походження коштів є продаж нерухомості, призначення коштів - кошти на придбання нерухомості, що вона є єдиним виключним власником готівки (п. 5А, 5В, 6 декларації), також, що вона самостійно, як вкладник внесла їх на свій депозитний рахунок у Tatra Bаnk, Словаччина, зазначивши у банківській квитанції від 31.03.2022 причину внесення коштів та джерела цих коштів - дохід від підприємницької діяльності, що підтверджується матеріалми справи.
Доказів того, що продаж нерухомості здійснено ОСОБА_10 у межах підриємницької діяльності, матеріали справи не містять.
Відомості про те, що ОСОБА_3 має право користування коштами на рахунку ОСОБА_10 у Tatra Bаnk, Словаччина, матеріали справи не містять, а отже неможливо дійти однозначного висновку, що ці кошти є спільною сумісною власністю подружжя.
Також, з долучених детективом відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, встановлено, що ОСОБА_10 виїхала за кордон 28.01.2022, а 05.03.2022 повернулась до України через кордон з Угорщиною, і через 3 години 20 хвилин виїхала знову. Відомості про те, яким чином за цей час та звідки нею отримані кошти у сумі 2330000 євро, матеріали справи не містять і адвокатом пояснення щодо цього не надані.
Доводи адвоката про те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, можуть бути внесені лише за заявою Держфінмоніторингу, слідчий суддя вважає помилковими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, жодних виключень чи застережень щодо внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, ст. 214 КПК України не містить.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018 відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 209 КК України внесені за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України.
Тому, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що адвокатом не доведено наявність підстав для висновку про необґрунтованість накладеного арешту.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як допустимий з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на: тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності); недоведеністю адвокатом ступеня втручання у право власності ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1