Ухвала від 12.12.2023 по справі 1-292/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/497/23 Справа № 1-292/11 Категорія: ст. 466 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 05 червня 2023 року

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою, що оскаржується, було залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 за нововиявленими обставинами.

З ухвали суду вбачається, що ОСОБА_7 26.06.2018 звернувся до суду з цією заявою, яка обґрунтована тим, що нововиявленою обставиною засуджений вважає допущення судом першої інстанції порушення норм Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК (1960 року), а саме під час розгляду справи судом не завжди здійснювалась звукофіксація процесу на носій інформації. Заявник посилається на положення глави 6 КПК (1960 року), вказуючи, що крім ведення протоколу судового засідання, звукозапис судового засідання має бути обов'язковим у розгляді тяжких та особливо тяжких справ.

Відмовляючи в задоволенні цієї заяви, суд першої інстанції встановив відсутність нововиявлених обставин, зокрема, тих, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення від 15.08.2012, і котрі самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути у розумінні п.1 ч.2 ст.459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК (2012 року).

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану ухвалу та призначити новий розгляд за заявою ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Посилається на невідповідність ухвали суду вимогам ст. 370 КПК (2012 року).

Вказує, що у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та в судовому засіданні ОСОБА_7 звертав увагу на недостовірність записів судових засідань, які відображені у протоколах засідань, записам, які наявні на цифрових носіях, до яких він отримав доступ вже після постановлення вироку та його перегляду в апеляційній інстанції.

Разом з тим, судові засідання у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_7 про перегляд судового рішення неодноразово відкладалися через відсутність можливості розглянути таку заяву без наявності в розпорядженні суду матеріалів кримінальної справи № 1-292/11, у якій перебувають носії інформації, що відображають хід судових засідань на паперових та цифрових носіях, а також безпосередньо вирок суду, який підлягає перегляду на думку ОСОБА_7 .

Заявник та його захисник заявили про неможливість продовження розгляду заяви про перегляд судового рішення без матеріалів кримінальної справи, в тому числі і у судовому засіданні 05.06.2023. Неодноразово заявлялося клопотання про витребування матеріалів справи № 1-292/11 для її дослідження в судовому засіданні, які задоволені не були.

Вказує, що, відмовивши у задоволенні клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи № 1-292/11, суд першої інстанції діяв супереч з вимогами ст. ст. 20, 22, 26 КПК (2012 року), не надавши можливість ОСОБА_7 безпосередньо перед судом заявити про відомі йому обставини, обґрунтувати їх, надати пояснення із урахуванням та посиланням на конкретні матеріали справи, що свідчить про порушення права на захист ОСОБА_7 , які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати вищевказану ухвалу. Вважає ухвалу такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК, щодо законності та обґрунтованості. Посилається на ст.ст. 411, 412 КПК (2012 року) з приводу невідповідності висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичних обставин кримінального провадження. Вказує на проведення розгляду справи без з'ясування всіх обставин, за відсутності матеріалів справи. Стверджує, що судовий розгляд проведено без дотримання вимог закону, зокрема суд не надав йому можливості надати пояснення, здійснив розгляд судового провадження без проведення дебатів та надання засудженому останнього слова.

Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- засуджений та його захисник, які підтримали вимоги апеляційних скарг, посилаючись на доводи, що в них викладені;

- прокурор, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, пославшись на законність та обґрунтованість ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого та його захисника, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК (2012 року) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК (2012 року).

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 459 КПК (2012 року) нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові Об'єднаної палати (провадження № 51-9834кмо18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.

У заяві засудженого про скасування вироку за нововиявленими обставинами, а також в апеляційних скаргах ОСОБА_7 та його захисника зазначається про наявність нововиявлених обставин. Зокрема звертають увагу на допущення судом першої інстанції порушення норм КПК (1960 року), оскільки під час розгляду справи не завжди здійснювалась звукофікація процесу на носій інформації. Окрім того, засуджений ОСОБА_7 посилається на положення глави 6 КПК (1960 року), вказуючи, що крім ведення протоколу судового засідання, звукозапис судового засідання має бути обов'язковим у розгляді тяжких та особливо тяжких справ.

Надаючи оцінку цим доводам суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що незгода засудженого з прийнятим судом рішенням через наявне, на його думку, істотне порушення кримінального процесуального закону під час розгляду справи щодо нього, не є нововиявленою обставиною в розумінні положень частин 2, 3 ст.459 КПК.

Також суд першої інстанції при перегляді судового рішення з нововиявленими обставинами, з'ясував, що згідно з протоколом судового засідання від 14.12.2011 прокурором заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічним засобом, яке було задоволено. Таким чином судом першої інстанції не було встановлено суттєвого, непереборного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення, і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Апеляційний суд, з урахуванням встановлених обставин в цій справі, погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 ОСОБА_7 засуджено за п.п. 1,6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ст.70 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 апеляційні скарги засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та їхніх захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишено без задоволення, а вирок суду - без змін.

Зі змісту цієї ухвали апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_7 був у повному обсязі ознайомлений з матеріалами кримінальної справи, включаючи протокол судового засідання. При цьому будь-яких зауважень засуджений щодо протоколу судового засідання чи фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не вказував.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 касаційні скарги засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 року - без змін.

Наведеними судовими рішення судів апеляційної та касаційної інстанції не було встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування вироку суду першої інстанції, серед інших п. 10 ч. 2 ст. 370 КПК (1960 року) - у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами.

Аналізуючи доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вбачає, що апелянти у якості єдиного свого аргументу, посилаються на невідповідність протоколів судових засідань, записам цифрових носіїв.

Заразом засуджений в своїй заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами конкретно не вказав на такі невідповідності чи обсяг відсутньої інформації, а також обсяг та значимість для вирішення справи проведених у судовому засіданні процесуальних дій, інформація про які виявилась відсутньою на технічному носії, цебто не навів належного мотивування щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і тягнуть за собою безумовне скасування вироку суду першої інстанції.

Колегія суддів вбачає, що подана засудженим заява не містить посилань на нововиявлені обставини, оскільки доводи засудженого щодо процесуальних питань, викладених в його заяві, були йому відомі після ознайомлення з матеріалами справи, а зміст доводів заяви зводиться до його бажання спонукати суд повторно й по-іншому оцінити існуючі в його кримінальній справі докази, що є неможливим в порядку перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами за правилами глави 34 КПК (2012 року).

При розгляді справ за нововиявленими обставинами важливо не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип верховенства права вимагає серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Цей принцип остаточної визначеності наголошує, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого, непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинам, але в межах, що не порушують принципів юридичної визначеності.

З огляду на вказане, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд судових рішень у порядку глави 34 КПК (2012 року), не встановивши обставин на підтвердження доводів засудженого, які би згідно з ч. 2 ст. 459 КПК (2012 року) можна було визнати нововиявленими, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення заяви без задоволення.

Під час апеляційного перегляду ухвали суду не встановлено таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи засудженого, як на підставу для скасування судового рішення, зокрема не надання йому можливості надати пояснення під час судового розгляду є безпідставними.

З журналу судового засідання та технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, вбачається, що судом в необхідному обсязі досліджені матеріали за заявою ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. При цьому, ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 мали можливість висловити свої доводи за вказаною заявою. Проте, засуджений не зміг пояснити суду, які саме розбіжності чи невідповідності існують у журналах судових засідань і звукозаписах, в чому саме він вбачає нововиявлену обставину та відмовився надавати пояснення по суті своєї заяви. Захисник ОСОБА_8 в суді першої інстанції підтримав заяву засудженого ОСОБА_7 , однак також не вказав фактів, які в розумінні ст. 459 КПК (2012 року) можуть відноситись до нововиявлених обставин. Будь-яких клопотань про дослідження дисків звукозаписів судових засідань наданих Придніпровським районним судом м. Черкаси на запит Черкаського районного суду Черкаської області від ОСОБА_7 та його захисника під час розгляду заяви не було.

Доводи в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_7 про порушення вимог процесуального закону у зв'язку з ненаданням місцевим судом можливості йому виступити у судових дебатах є безпідставними, оскільки передбачена главою 34 КПК (2012 року) процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є відмінною від судового розгляду кримінального провадження по суті та не передбачає відповідних стадій судових дебатів і виступу засудженого з останнім словом.

З приводу зазначеного, зокрема щодо відмінності перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та судового розгляду по суті, Верховний Суд висловлював свою позицію (провадження № 51-9834кмо18, 51-1845км19).

Частина 4 статті 466 КПК України не передбачає обов'язку суду досліджувати всі докази при перегляді вироку за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, всі необхідні матеріали: завірені копії судових рішень, ухвалених в цій справі, протокол судового засідання та технічний запис судового процесу, цебто з приводу тих обставин, що оспорювались стороною захисту та були підставами, на їхню думку, для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, були наявні у суду першої інстанції

З огляду на наведене, попри доводи захисника, відсутність у суду першої інстанції всіх матеріалів справи, не перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 05 червня 2023 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Верховного Суду, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4