ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 635/9297/18 Номер провадження 22-ц/814/604/23Головуючий у 1-й інстанції Пілюгіна О.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Триголова В.М.,
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,
секретар: Кириченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року та ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Височанськї селищної ради Харківського району Харківської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння , третя особа: Височанська селищна рада Харківського району Харківської області
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, вимоги за яким уточнив та остаточно просив:
визнати недійсним рішення ХХХІІ сесії V скликання Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 08 жовтня 2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 » в частині земельної ділянки 0,0705 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0705 га, кадастровий номер: 6325156701:00:001:0258, за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 та повернути захоплені земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в розмірі по 5000,00 гривень на користь кожного.
Представник відповідача ОСОБА_2 подав суду зустрічний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вимоги за яким уточнив та остаточно просив:
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 самовільно зайняту ОСОБА_4 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 6325156701:00:001:0258, яка розташована в межах, визначених земельно-кадастровою документацією домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 самовільно зайняту ОСОБА_3 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 6325156701:00:001:0258, яка розташована в межах, визначених земельно-кадастровою документацією домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0181 га з кадастровим номером 6325156701:00:001:0259 та земельна ділянка площею 0,0705 га з кадастровим номером 6325156701:00:001:0258, за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_7 .
На даний час, частину земельної ділянки з кадастровим номером: 6325156701:00:001:0258 незаконно захоплено відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , шляхом встановлення металевого паркану на приватній території позивача, у зв'язку з чим останній позбавлений права вільно володіти та користуватися частиною своєї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення із позовом.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування відмовлено повністю.
ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовлено повністю.
Крім того у грудні 2020 року представник ОСОБА_2 , адвокат Плугатирьов В.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати правової допомоги в сумі 19 400, 00 грн, по 9 700 грн. з кожного.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року ОСОБА_2 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із такими висновками суду ОСОБА_2 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Скарга на рішення мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини що мають значення для справи , а викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи №755 , проведеної Харківським НДІ судових експертиз ім..Засл.проф. М.С. Бокаріуса в рамках справи №635/7081/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Інші доводи апеляційної скарги фактично повторюють аргументи зустрічної позовної заяви. Апеляційна скарга на ухвалу мотивована тим , що висновки суду не відповідають дійсності , представника ОСОБА_2 повідомляв суд що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані протягом встановленого законом строку.
Апелянт просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року та ухвалити нове , яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 у повному обсязі.
Крім того апелянт просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року та направити справу до районного суду для розгляду зави представника ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0181 га з кадастровим номером 6325156701:00:001:0259 та земельна ділянка площею 0,0705 га з кадастровим номером 6325156701:00:001:0258, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 29 грудня 2015 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, реєстр № 2-2071, про що свідчать дані витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 51147719, наданого 29 грудня 2015 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області.
З вказаною земельною ділянкою межує земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду надано слідуючі докази:
копія плану ділянки землі, площею 705,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка відведена Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Харківської райради депутатів трудящих № 180 від 25 квітня 1957 року для індивідуального будівництва;
копія акту від 10 грудня 1961 року про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , забудовник ОСОБА_6 ;
копія рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії V скликання від 17 грудня 2009 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_6 », яким дозволено ОСОБА_6 виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0886 га, в тому числі 0,0705 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і 0,0181 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 ;
копія рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХІІ сесії V скликання від 08 жовтня 2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 », яким передано безоплатно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0886 га із них: 0,0705 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; 0,0181 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 ;
копія технічного завдання на виконання технічної документації із складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки № 2191/ІІ від 12 травня 2010 року, замовник: ОСОБА_6 , виконавець: ФО-П ОСОБА_5 ,
висновок відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 1558 від 10 вересня 2010 року щодо додержання містобудівних вимог щодо технічної документації із землеустрою щодо складання документів. Що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 АДРЕСА_1 , на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
копія акту обміру та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де вказано, що по розташуванню меж земельної ділянки претензій з боку суміжних землевласників та землекористувачів не заявлено; суміжні землевласники (землекористувачі) від «А» до «Б» земельна ділянка АДРЕСА_3 ОСОБА_8 ; від «Б» до «В» земельна ділянка АДРЕСА_4 ОСОБА_3 ; від «В» до «Г» земельна ділянка № НОМЕР_1 по вул..Ціолковського ОСОБА_9 ; від «Г» до «Д» земельна ділянка АДРЕСА_5 ОСОБА_10 ; від «Д» до «Е» земельна ділянка АДРЕСА_5 ОСОБА_11 ; від «Е» до «А» земельна ділянка № НОМЕР_2 по в'їзду Ціолковського ОСОБА_6 ;
копія акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 12 липня 2013 року, виконаний ФО-П ОСОБА_5 , відповідно до якого власник земельної ділянки ОСОБА_6 в присутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок: земельна ділянка № НОМЕР_3 землевласник (землекористувач) ОСОБА_8 , земельна ділянка№ НОМЕР_4 - ОСОБА_3 ; земельна ділянка; земельна ділянка № НОМЕР_1 - ОСОБА_9 ; земельна ділянка № НОМЕР_5 - ОСОБА_10 ; земельна ділянка № НОМЕР_5 - ОСОБА_11 ; земельна ділянка № НОМЕР_2 - ОСОБА_6 межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0705 га, наданої власнику земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (садибна ділянка), закріплені в натурі (на місцевості) існуючою капітальною огорожею, потреби закріплення меж земельної ділянки межовими знаками встановленого зразка не має. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не зазначено;
копія рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області V сесії VІІ скликання від 26 квітня 2016 року «Про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_6 на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», відповідно до якого надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0700 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_6 на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
копія рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області V сесії VІІ скликання від 26 квітня 2016 року «Про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», відповідно до якого надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , виконана ФО-П ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_6
копія технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області виконана ФО-П ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_6
копія технічного висновку з геодезичної зйомки території домоволодіння та суміжних землевласників та землекористувачів від 2015 року, наданого ФО-П ОСОБА_12 , де вказано, що самозахоплення земельної ділянки ОСОБА_2 з боку суміжного домоволодіння АДРЕСА_6 складає 0,0016 га, а з боку суміжного домоволодіння АДРЕСА_4 - 0,0017 га;
копія рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області ХІІІ сесії ІV скликання від 09 грудня 2004 року «Про вилучення земельної ділянки площею 10,0 кв.м. із частини домоволодіння АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_4 до фонду земель селищної ради та закріплення додатково за домоволодінням АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 10,0 кв.м.»;
копії матеріалів Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» (плани, схеми, проекти) щодо земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ; АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 ; АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Також суду надано: копія договору купівлі-продажу, укладеного 14 вересня 1966 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , посвідченого 14 вересня 1966 року державним нотаріусом Першої Харківського району державної нотаріальної контори, реєстр № 2451; копія рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності; копія договору купівлі-продажу, укладеного 09 лютого 2002 між ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , посвідченого 09 лютого 2002 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Енютіною В.Е., реєстр № 64; копія кадастрового плану земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,705 га; фотокопії; копія рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2017 року по цивільній справі № 635/7081/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користування земельною ділянкою та поновлення порушеного права; копія рішення Апеляційного суду харківської області від 14 грудня 2017 року; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , що видано 14 червня 2010 року Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, де вказано, що ОСОБА_9 померла10.06.2010 ; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , що видано 27 квітня 2015 року виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, де вказано, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 156780233, надана 19 лютого 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Попрас Ю.В., копія акту представника Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 02 лютого 1959 року; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виконаного КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» станом на 08 липня 2012 року на ім'я ОСОБА_4 ; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виконаного КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» на ім'я ОСОБА_3 ; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виконаного КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» станом на квітень 2013 рік на ім'я ОСОБА_6 ; акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 18 травня 2017 року; акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 21 липня 2017 року; копія рішення № РВ-6301327932017 від 01 листопада 2017 року та № РВ-6301492102018 від 15 лютого 2018 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
З матеріалів іншої цивільної справи № 635/7081/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користування земельною ділянкою та поновлення порушеного права вбачається, що по справі проведено судову будівельно-технічну експертизу № 755 від 30 березня 2015 року, за висновком якої має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з боку суміжних землекористувачів, а саме з боку домоволодіння АДРЕСА_4 та домоволодіння АДРЕСА_6 , які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно. Для відновлення меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 власник домоволодіння АДРЕСА_5 має перенести існуючий паркан на відстань 1,09 м. та 1,23 м. Власник домоволодіння АДРЕСА_4 має перенести існуючий паркан на відстань 1,6 м. та 1,7 м. При цьому, межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0705 га, наданої власнику земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (садибна ділянка), закріплені в натурі (на місцевості) існуючою капітальною огорожею, потреби закріплення меж земельної ділянки межовими знаками встановленого зразка не має. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не зазначено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі № 635/7081/14-ц, рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2017 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користування земельною ділянкою та поновлення порушеного права відмовлено.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до частин другої, четвертої статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
За змістом статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Статтею 81 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно з положеннями ЗК України від 25 жовтня 2001 року, ЗК УРСР від 18 грудня 1990 року, постанови Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 року «Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх», Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про право громадян на купівлі та будівництво індивідуальних жилих будинків» від 26 серпня 1948 року, постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 року, Декрету Кабінету Міністрів «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року, рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 та інших нормативних актів, документами, що посвідчують право користування земельними ділянками та право власності на земельні ділянки в період з 1922 року до 01 січня 2013 року (в різний час) були: рішення виконкомів та місцевих Рад депутатів трудящих про відвід земельних ділянок громадянам, установам, підприємствам і організаціям; акти відводу земельних ділянок громадянам, установам, підприємствам і організаціям; рішення загальних зборів колгоспів, накази директорів радгоспів про надання земельних ділянок в користування; державні акти на безстрокове (вічне) користування землею; на право довічного успадкованого володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею; договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва і експлуатацію будівель; акти тимчасового користування землею; витяги із реєстрових, земельно-шнурових та погосподарських книг місцевих рад; державні акти на право приватної власності на землю; державні акти на право власності на земельні ділянки; договори оренди землі; цивільно-правові угоди та інше. Зазначені документи мають містити інформацію про місце розташування земельної ділянки, цільове призначення, строк користування, землекористувача, підстави набуття права на земельну ділянку.
Матеріалами, за якими можливо визначити розташування земельних ділянок в натурі (на місцевості), право на які посвідчено вказаними документами, у разі відсутності їх координат, можуть бути: графічні матеріали інвентаризації земель; схеми розташування земельних ділянок; плани земельних ділянок; матеріали технічної інвентаризації, плани - проекти розміщення будівель, тощо.
У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку , про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 оскільки суду не надано доказів на підтвердження дійсного порушення права ОСОБА_2 на земельній ділянці 6325156701:00:001:0258, адже фактичні межі земельної ділянки були погоджені рішенням Височанської селищної ради Харківської області від 17 грудня 2009 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку гр. ОСОБА_6 », межі земельної ділянки закріплені в натурі існуючою капітальною огорожею, яка продовжує існувати, доказів протилежного чи зміни вказаних обставин суду не надано. Крім того , згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 12 липня 2013 року, виконаного ФОП ОСОБА_5 власники суміжних ділянок претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не мали . Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не зазначено.
Апелянт посилається на те , що судом першої інстанції не було надано належної оцінки висновку будівельно-технічної експертизи №755 проведеної Харківським НДІ судових експертиз ім..Засл.проф.М.С.Бакаріуса в рамках судової справи №635/7081/14-ц. Та суд апеляційної інстанції вважає , що районним судом належно оцінено всі докази надані сторонами у їх сукупності, крім того , під час розгляду справи судом першої інстанції , сторонами не заявлялось клопотання про призначення експертизи з метою виявлення наявності чи відсутності факту самозахоплення відповідачами чистини земельної ділянки належної ОСОБА_2 .
Також, апелянт вказує , що акт погодження меж земельної ділянки від 21 липня 2017 року поданий ОСОБА_3 , державному реєстратору з метою державної реєстрації своїх земельних ділянок, містить не підпис ОСОБА_2 , адже останній не підписував жодних актів , що свідчить про незаконність дій ОСОБА_3 щодо захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_2 .
Проте апеляційний суд відхиляє зазначений аргумент , як безпідставний, адже окрім думки висловленої апелянтом у скарзі , суду не надано жодних доказів що свідчили б про незгоду ОСОБА_2 із межами визначеними актом від 21.07.2017 року, акт ніким не оскаржено, недійним визнано також не було.
У статті 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша і п'ята статті 81 ЦПК України).
Відповідно до положень частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Щодо ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року, яку також оскаржено ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до слідуючого висновку.
Положення статті 141 ЦПК України передбачають , що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи , апеляційним судом встановлено, що до ухвалення рішення по суті справи , представником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до суду не було надано доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу надану ОСОБА_2 під час розгляду справи №635/9297/18 .
Крім того, матеріали справи не містять і заяви представника ОСОБА_2 , адвоката Плугатирьова В.В. про надання відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Із аудіо запису судового засідання від 07 грудня 2020 року ( т.2 а.с.223), встановлено , що відповідна заява ОСОБА_1 не оголошувалась і в судовому засіданні до закінчення судових дебатів.
Відтак , апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року, оскільки вона є законною , ухваленою із дотриманням норм процесуального права.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року - залишити без змін.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов