УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/16081/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 24.11.2023,
ВСТАНОВИВ:
Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 23 січня 2024 року (дата закінчення строку дії ухвали). Заборонено підозрюваній ОСОБА_8 залишати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_1 цілодобово, протягом строку тримання під домашнім арештом, без застосування електронних засобів контролю. Зобов'язано ОСОБА_8 за кожною вимогою прибувати до суду, слідчих слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023060000000069, та прокурорів, котрі здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в зазначеному кримінальному провадженні, а також покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки: 1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; 3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, шо дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з забороною з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби залишати місце свого проживання строком до 23.01.2024 року та покласти процесуальні обов'язки наступні: 1. 3аборонити в певний період доби з 22:00 год. до 06:00 год. залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 ; 2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3. не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; 4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_18 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .. ОСОБА_17 ; 5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. При цьому, наголошує, що наявність процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України не підтверджена відповідними доказами, ці ризики є припущенням органу досудового розслідування. Зазначає, що слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу належно не проаналізував обґрунтованість повідомлення про підозру, наявність ризиків, як і ризиків у вигляді вчинення відповідних спроб порушення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків. Крім того, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , суд не врахував: позитивної характеристики з місця проживання та роботи, постійного місця роботи і проживання, тісних сімейних та соціальних зв'язків, факту першого притягнення до кримінальної відповідальності, наявність на її утриманні малолітнього онука та хворих свекра та свекрухи, які потребують постійного догляду так як інших осіб/дітей немає, віку та стану здоров'я, а саме ОСОБА_8 має хронічні захворювання серця і судин потребує лікування та підтримання стабільного стану здоров'я. Також, просить врахувати, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, що не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як особисто зацікавлена в тому, щоб слідство чим швидше закінчилось. Звертає увагу на те, що його підзахисна не має, та не мала наміру переховуватися від органів досудового слідства, не уникає спілкування зі слідчим, прибуває на першу ж вимогу до останнього. Вважає, що слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав про те, що вона буде впливати на свідків, перешкоджати проведенню досудового розслідування, якщо відносно неї буде застосований більш м'який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт. Наголошує, що процесуальні ризики можуть бути мінімізовано шляхом домашнього арешту в певний період доби, оскільки підозрювана не має на меті уникати кримінальної відповідальності та прагне всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставини кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням відповідних обов'язків, дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження №295/16081/23, в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №42023060000000069 від 15.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
У відповідності до змісту клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, шо слідчими СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.292 КК України, та в ході розслідування вищевказаного кримінального провадження 16.10.2023 старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_19 повідомлено про підозру ОСОБА_10 за ч.2 ст.292 КК України. В подальшому, з метою отримання юридичної консультації, а також можливої правової допомоги, близько 16 год. 07.11.2023 ОСОБА_10 прибув до офісу адвоката ОСОБА_8 за адресою: вул. Перемоги. 1. м. Житомир. В ході зустрічі остання повідомила, що представляє інтереси інших фігурантів у вищезгаданому кримінальному провадженні та достатньо обізнана із матеріалами справи. У вказаний період часу у адвоката ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заволодіння коштами ОСОБА_10 шляхом обману. З цією метою ОСОБА_8 запевнила ОСОБА_10 , що зможе сприяти у зміні кваліфікації слідчим на менш тяжкий злочин і тим самим пом'якшенню покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_10 , 10.11.2023 ОСОБА_8 , використовуючи мссенджср «Wliats арр» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонувала до ОСОБА_10 та повідомила про необхідність прибути до неї в офіс за місцем здійснення адвокатської діяльності. Не будучи обізнаним у протиправності намірів ОСОБА_8 , 10.11.2023 ОСОБА_10 прибув до офісу за адресою: вул. Перемоги, 1, м. Житомир, де остання висловила вимогу про надання їй грошових коштів у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США для передачі їх працівникам правоохоронних органів для вирішення питання щодо зміни кваліфікації у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_10 та пом'якшення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим підбурила останнього до надання неправомірної вигоди слідчому СУ ГУНП в Житомирській області, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_8 16.11.2023 повторно зустрілась з ОСОБА_10 за адресою: вул. Перемоги, І, м. Житомир та підтвердила раніше висловлену вимогу про надання їй грошових коштів у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США для передачі їх працівникам правоохоронних органів, на що останній погодився.
У подальшому, діючи відповідно до злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману, адвокат ОСОБА_8 22.11.2023 близько 17 год. зустрілась із ОСОБА_10 поблизу торгівельного центру «Дастор» за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, після чого запропонувала пройти до продуктового магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи в підсобному приміщенні вказаного магазину, з метою власного протиправного збагачення ОСОБА_8 одержала від ОСОБА_10 30 000 (тридцять тисяч) доларів США як неправомірну вигоду для подальшої передачі слідчим СУ ГУНИ в Житомирській області, хоча насправді не мала наміру передавати вказані кошти.
За викладених вище обставин, ОСОБА_8 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, та підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
23.11.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
24.11.2023 старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_8 може бути причетною до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.11.2023; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами допитів свідків; протоколами огляду речей, грошових коштів; протоколом затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину; протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину; протоколом зняття показань з технічних приладів та технічних показань, що мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису; повідомленням про підозру особі у вчиненні кримінальних правопорушень; іншими матеріалами провадження.
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 могла б вчинити вище зазначені кримінальні правопорушення.
В даному випадку, апеляційні посилання захисника на необґрунтованість підозри висунутої його підзахисній є безпідставними. Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи останнього в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_8 може бути причетна до інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
При цьому, апеляційний суд вважає, що при застосуванні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , як і фактичні обставини їх вчинення.
Так, як убачається з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України є особливо тяжким та тяжким, при цьому, санкція ч.5 ст.190 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду.
В свою чергу, в даному випадку, є висока вірогідність того, що підозрювана може незаконно впливати на відповідних учасників провадження, оскільки підозрювана ОСОБА_8 , як діючий тривалий час адвокат, об'єктивно має сталі зв'язки серед співробітників правоохоронних та державних органі на території м.Житомира та Житомирської області. Зазначене опосередковано свідчить про можливість незаконно впливу на свідків у або осіб, що можуть бути свідками у провадженні, зокрема на зміст та обсяг їх показань та процесуальну поведінку; при цьому, такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню.
Апеляційний суд звертає увагу, що у відповідності до оскаржуваного судового рішення, слідчим суддею встановлено виключно вище зазначені процесуальні ризики. Такі висновки слідчого судді є вірними та обґрунтованими, з урахуванням виявлення підозрюваною бажання укласти угоду після повідомлення про підозру, її щирого каяття, та фактичну позицію прокурора щодо достатності застосування відносно останньої запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
На думку суду апеляційної інстанції, апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність і цих вище зазначених ризиків є об'єктивно безпідставними.
Не залишено поза увагою слідчого судді і дані характеризуючі особу підозрюваної, зокрема, те, що підозрювана раніше не судима, має місце реєстрації та проживання, виключно позитивні характеристики, як адвокат, та за місцем проживання, міцні соціальні зв'язки, відповідно - вік та стан здоров'я, стадію досудового розслідування.
Разом з цим, навіть з урахуванням вище зазначених фактів, апеляційний суд, в даному випадку, погоджується з висновками слідчого судді про недостатність інших, більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі, й домашнього арешту у визначений період доби, як то просить адвокат, запобігти вищевказаним процесуальним ризикам у даному випадку.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків - можливість підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду та впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому застосування запобіжного заходу до підозрюваної у виді домашнього арешту, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
На переконання апеляційного суду, на даний час, саме запобіжний захід у вигляді, виключно, цілодобового домашнього арешту, є цілком достатнім та дієвим для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З огляду на об'єктивно існуючі обставини справи (провадження), характеру протиправних дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , даних, які характеризують особу останньої, на даний час, цілодобовий домашній арешт буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначають слідчий, прокурор.
Як вважає апеляційний суд, саме обмеження свободи пересування підозрюваної шляхом її ізоляції в житлі через заборону залишати житло зможе гарантувати забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 та відповідатиме меті застосування запобіжного заходу з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя, дав належну оцінку усім доводам викладених в клопотанні про застосування запобіжного заходу та правильно прийшов до висновку про те, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуального обов'язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 24.11.2023, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23 січня 2024 року, з покладанням відповідних процесуальних обов'язків з строком дії до 23.01.2024, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: