Справа №760/16404/22
1-кс/760/5405/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, відомості про злочин які внесені до ЄРДР за №22022101110000189 від 15.06.2022 р., відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відносно ОСОБА_8 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, відносно ОСОБА_9 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, -
Встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, відомості про злочин які внесені до ЄРДР за №22022101110000189 від 15.06.2022 р., відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відносно ОСОБА_8 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, відносно ОСОБА_9 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, будучи прихильником проросійських поглядів та ідей, підтримуючи злочинні плани вищого керівництва рф щодо здійснення збройної агресії проти України та щодо встановлення і утвердження тимчасової окупації частини території України, в умовах воєнного стану вступив в злочинну змову з невстановленим представником іноземної держави - країни агресора російської федерації, та здійснював протиправну діяльність на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2022 та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м. Києві, ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Telegram» вступив в злочинну змову з зазначеним невстановленим представником іноземної держави - країни агресора російської федерації щодо вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, та залучив при цьому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, за попередньою злочинною домовленістю із невстановленим представником іноземної держави - країни агресора російської федерації, ОСОБА_7 повинен був за грошову винагороду здійснювати збір необхідної інформації, фото та відеофіксацію розташування військових об?єктів, а також вчиняти інші дії, спрямовані на надання представникам країни агресора допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та в подальшому за допомогою мобільного додатку «Telegram» передавати зібрану інформацію невстановленому представнику іноземної держави за грошову винагороду.
Надалі з метою приховання своєї злочинної діяльності, не викриття себе, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і наслідки від таких дій, ОСОБА_7 залучив громадянина України ОСОБА_8 для фото та відеофіксації розташування військових об?єктів, наявності там блок-постів та спостережних пунктів, укріплень, входів та виходів з території, перебування там військовослужбовців ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, якому пообіцяв за це грошову винагороду.
В той же час, з метою отримання грошової винагороди від представників іноземної держави - країни агресора російської федерації, ОСОБА_7 надав останньому номер банківської картки, відкритої в АТ "ПУМБ" (ЄДРПОУ 14282829) за номером « НОМЕР_1 », яка оформлена на ОСОБА_8 .
Надалі, у період часу з 22.08.2022 по 20.09.2022, у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м. Києві, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_7 , за допомогою власного мобільного телефону Redmi Note 7 (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) 3 використанням мобільного додатку «Telegram» під унікальним ідентифікатором облікового запису « НОМЕР_4 », який з метою конспірації не відображав прив?язаний до нього номер мобільного телефону, отримував завдання від невстановленого представника іноземної держави - країни агресора російської федерації, який здійснював листування під обліковим записом із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та зареєстрованим номером мобільного телефону « НОМЕР_5 », військових об?єктів, наявності там блок постів та спостережних пунктів, укріплень, входів та виходів з території, перебування там військовослужбовців 3С України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, тощо, які передавав ОСОБА_8 .
Надалі у період часу з 22.08.2022 по 20.09.2022, перебуваючи на території м. Києва, ОСОБА_8 на виконання вказівок ОСОБА_7 здійснював фото та відеозйомку військових об?єктів, а також збирав та фіксував інформацію щодо наявності там блок постів, спостережних пунктів, укріплень, в?їзду та виїзду автомобілів, наявних входів та виходів з території, перебування там військовослужбовців 3С України відповідну інформацію, яку систематично надсилав у додатку «Telegram» ОСОБА_7 , а саме:
-23.08.2022 здійснив фото та відео фіксацію об?єкту, а саме готель "Оберіг" АДРЕСА_1 , де дислокуються військовослужбовці ЗС України, а також збір та фіксацію інформації щодо прилеглої території (розташованих поряд будівель, в?їздів та виіздів з території;
-30.08.2022 здійснив фото та відео фіксацію об?єкту, а саме Київський військовий АДРЕСА_2 ;
-30.08.2022 здійснив фото та відео фіксацію об?єкту, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .
В подальшому, у період часу з 23.08.2022 по 20.09.2022, після отримання від ОСОБА_8 вищезазначеної інформації, ОСОБА_7 , використовуючи власний мобільний телефон Redmi Note 7 (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ), за допомогою мобільного додатку «Telegram» під унікальним ідентифікатором облікового запису « НОМЕР_4 », усвідомлюючи протиправність своїх дій, надсилав зазначеному невстановленому представнику іноземної держави - країни агресора російської федерації, на обліковий запис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » із зареєстрованим номером мобільного телефону « НОМЕР_5 », вказану вище зібрану інформацію, фото та відео файли щодо військових об?єктів, із деталізацією розташування в?їздів та виїздів з території, наявності блок постів та укріплень, знаходження там військовослужбовців ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.
Таким чином, збір та передача ОСОБА_7 інформації вищевказаного характеру представнику іноземної держави - агресора може спричинити тяжкі наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності України, оскільки:
- відомості про порядок організації системи охорони та оборони позицій (об?єктів), сили і засоби, які виділяються для цього, підпадають під дію ст. 16.2 Переліку відомостей Збройних Сил України, по становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 N 408;
- відомості, що розкривають інформацію про дислокацію постів візуального спостереження, підпадають під дію ст. 2.4 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 N 408;
- відомості про вплив суспільно-політичної обстановки в регіонах дислокації військових частин на їх бойову готовність або морально-психологічний стан особового складу підпадають під дію ст. 1.2.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 No 383;
- відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) підпадають під дію ст. 1.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 N 383.
Таким чином, зібравши та передавши вказану інформацію представнику іноземної держави, ОСОБА_7 своїми умисними діями надав йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України: наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 111 КК України.
21.09.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
23.09.2022 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання і вартою, строк дії якого до 21.11.2022 включно.
Як зазначив слідчий, підставами підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема:
-Протокол огляду від 20.09.2022;
-Постанова про визнання речовими доказами від 20.09.2022;
-Повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21.09.2022;
-Протокол допиту ОСОБА_7 від 21.09.2022;
-Відповідь Управління сил і засобів оборони міста Києва від 16.09.2022;
-Протоколи НСРД;
-Відповідь Управління сил і засобів оборони міста Києва від 03.09.2022;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.09.2022.
Постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000189 від 15.06.2022 продовжено до трьох місяців, а саме до 13.12.2022 включно.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.11.2022 включно.
Враховуючи вищевикладене прокурор, в судовому засіданні переконував, що відносно ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 30 діб, без визначення розміру застави, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може вчинити спроби:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Прокурор вказує, що зазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються наступним:
1)на той факт, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі та на тому що у підозрюваного немає постійного місця проживання, зокрема у місті Києві;
2)на той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вказує те, що дана спроба була неодноразово реалізована підозрюваним під час досудового розслідування щодо співучасника злочину, що підтверджується наявними та доданими до даного клопотання матеріалами. Зокрема, підозрюваний, використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільного додатку), здійснював видалення текстових та графічних повідомлень задля знищення слідів злочину та уникнення викриття злочинної діяльності;
3)на той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказує те, що серед оточення підозрюваного є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб;
4)на той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що підозрюваний вчинив злочин переслідуючи корисливий мотив з метою отримання грошових коштів, а також той факт що ОСОБА_7 не має законних джерел доходу, офіційно не працевлаштований віддтак може вчинити нові злочини для отримання грошей для подальшого існування.
Прокурор вважає, що застосування до підозрюваного біль м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження та можуть призвести до продовження підозрюваним злочинної діяльності.
Так, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.
Крім того, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину та з метою забезпечення громадського спокою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 Лєтельє проти Франції) й запобігання вчиненню подібних злочинів підозрюваним є необхідність обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Тому, прокурор прохав продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 30 діб, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити.
Підозрюваний щодо заявленого клопотання висловлювати свою позицію не став.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного та зазначив, що в умовах військового стану застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може призвести до того, що може бути нанесена шкода життю та здоров'ю ОСОБА_7 .
Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_7 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом із цим вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування або суду, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосованим до ОСОБА_7 .
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
В даному випадку злочин, в якому обвинувачується підозрюваний, ще й характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпечності, оскільки мова йде про державну зраду.
Слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею враховуються дані, які характеризують особу, а саме, що підозрюваний має вищу освіту, тимчасово не працевлаштований, без фактичного місця проживання.
Отже, тримання під вартою, як запобіжний захід, в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Даних, які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, матеріали клопотання не містять. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Суд приймає до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, і вказана обставина є важливою, але не єдиною. Крім того, суд вважає наявними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ймовірність вчинення ОСОБА_7 нового кримінального правопорушення достатньо велика, оскільки він не має міцних соціальних зв'язків, законних засобів заробітку. Також, по кримінальному провадженню ще тривають слідчі дії. Отже, такий ризик як ухилення від суду є наразі актуальним.
Згідно абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у державній зраді, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Отже, на підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, про те, що клопотання підлягає задоволенню частково, а строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен бути продовжений на 26 діб, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.12.2022.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 196, 309, 376 ч. 2 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 грудня 2022 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: