Справа №760/28313/23
1-кп/760/3160/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м.Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов'янськ, Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, одруженої, маючої малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
20.11.2023 приблизно о 08:25 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину Дніпровського м'ясокомбінату «Зоря Дніпра», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Вадима Гетьмана, 40, з метою придбання продуктів харчування, помітила мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 pro», який був залишений на полиці - підставці для речей покупця перед касою продавцем вказаного магазину ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме вищевказаного мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9 pro», який належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , приблизно о 08:27 годин, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину Дніпровського м'ясокомбінату «Зоря Дніпра», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Вадима Гетьмана, 40, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає та не завадить їй у вчиненні крадіжки, перебуваючи біля каси поставила свій рюкзак-сумку на вище вказаний мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 pro», який належить ОСОБА_6 , після чого, взявши вищевказаний мобільний телефон у праву руку прикрила його сумкою зверху, яку тримала у лівій руці після чого вийшла з приміщення магазину, чим здійснила таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 , а саме мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9 pro, ІмеІ НОМЕР_1 , вартістю 6999 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_2 , вартістю 100 гривень та сім картка оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» абонентський номер НОМЕР_3 , вартістю 100 гривень, картка пам'яті на 64 Gb, вартістю 400 гривень, телефон був у чохлі - бампер, вартістю 350 гривень.
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим в подальшому на свій власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 7949 гривень 00 копійок.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, що кваліфікується за ч.4 ст.185 КК України визнала повністю, розкаялася.
У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оскаржуються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченої. Крім того, показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи та нею не оскаржуються. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_4 раніше не судима, за місцем проживання характеризується добре, на утриманні має неповнолітню дитину. На обліку у лікаря-нарколога або у лікаря-психіатра не перебуває.
Скоєний обвинуваченою ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, утримання малолітньої дитини.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти Росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року).
Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Беручи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 активно сприяла розкриттю злочину, її щиросердне каяття, думку потерпілої яка не наполягала на суровій мірі покарання, на утриманні має малолітню дитину, а також можливість її виправлення й перевиховання без відбування покарання, оскільки щиросердечно покаялась, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до неї немає, суд приходить до висновку про можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ст. 75 КК України, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ч. 1 п.п.1-2 ст. 76 КК України.
Підстави для призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за правилами ст. 69 КК України відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 pro» який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити у її володінні та користуванні.
DVD-R диск з файлом "2023-11-21 at 13.06.11» зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1