Справа №760/1789/22 4-с/760/52/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», заінтересовані особи: старший державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольга Олександрівна, ОСОБА_1 , на дії та рішення державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулося до суду з указаною скаргою в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, а також неправомірними дії щодо винесення 22 листопада 2021 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; скасувати постанову старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про повернення виконавчого документа стягувану від 22 листопада 2021 року; зобов'язати старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 та вжити всіх заходів для стягнення заборгованості за рішенням суду.
Заявник вважає вищевказане рішення неправомірними, оскільки державним виконавцем не вжито в повному обсязі належних виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для забезпечення виконання рішення суду. Зокрема, інформація щодо відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення не відповідає дійсності, оскільки з постанови про розшук майна боржника від 16 березня 2021 року, в останнього наявний зареєстрований транспортний засіб, однак державним виконавцем не було вжито всіх можливих заходів щодо його розшуку.
Враховуючи викладене, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулося до суду з вказаною скаргою та просило її задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2022 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року за вказаною скаргою відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
17 березня 2023 року, до суду надійшли письмові заперечення старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О., в яких остання заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на те, що в межах спірного виконавчого провадження 23 вересня 2021 року нею було винесено постанову про арешт майна боржника, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження, та надіслано до МВС України за допомогою електронної взаємодії з використанням електронного цифрового підпису для виконавця. Цього ж дня винесено постанову про арешт коштів боржника у ряді банківських установ, до яких її надіслано за допомогою електронної взаємодії з використанням електронного цифрового підпису для виконавця.
Крім того, державним виконавцем з метою встановлення відомостей про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями направлено запит до Державної фіскальної служби України. Згідно з відповіддю, платників податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорту на обліку в органах ДПС не перебуває.
Також, державним виконавцем з метою встановлення відомостей про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб направлено запит до Державної фіскальної служби України. Згідно з відповіддю інформації не знайдено.
Водночас, здійснені виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, у зв'язку з цим 22 листопада 2021 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
З огляду на викладене, вважає, що державним виконавцем були здійснені дії у відповідності та в порядку передбаченому чинним законодавством, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Разом із запереченнями, державним виконавцем було надано до суду витребувані копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Заявник (стягувач) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.
Старший державний виконавець Бабенко О. О. в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, однак у поданих до суду письмових запереченнях просила розглядати справу у її відсутність.
Заінтересована особа - ОСОБА_1 (боржник) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про можливість слухання справи у відсутність учасників справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд установив, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 червня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» 630 грн витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
22 вересня 2016 року Солом'янським районним судом міста Києва на виконання вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 760/1840/16-ц.
11 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 760/1840/16-ц, виданого Солом'янськом районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» 630 грн витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
12 січня 2021 року державним виконавцем з метою встановлення відомостей про джерела отримання доходів боржника ОСОБА_1 направлено запит до Державної фіскальної служби України. Згідно з відповіддю інформації не знайдено
23 вересня 2021 року старшим державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на майно, що належить боржнику.
Цього ж дня винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 962 грн.
Крім того, 23 вересня 2021 року державним виконавцем з метою встановлення відомостей про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями було направлено запит до Державної фіскальної служби України. Згідно з відповіддю, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорту на обліку в органах ДФС не перебуває.
На підставі викладеного, 22 листопада 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" ВП № НОМЕР_2.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), а згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Разом з тим, стаття 124 Конституції України, стаття 18 ЦПК України гарантують обов'язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.
Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
З викладеного, вбачається, що державним виконавцем не надано суду доказів про те, що ним було вжито усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Так, з досліджених судом матеріалів справи та наданого виконавчого провадження судом встановлено, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем не було надіслано запитів щодо з'ясування наявності у боржника рухомого/нерухомого майна, не здійснювалась перевірка майнового стану боржника з періодичністю, встановленою положеннями частини восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», не надано відповідей з банківських установ щодо наявності рахунків боржника та коштів на них, доказів виходу державного виконавця за адресою місця реєстрації боржника: АДРЕСА_1 з метою перевірки його майнового стану та виклику боржника з приводу виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні, вжиття заходів щодо звернення до суду з поданням про примусовий привід боржника/про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної, а також відомостей чому не вдалося розшукати боржника та його майно.
Крім того, заявником до скарги було надано постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 від 16 березня 2021 року, винесену в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4, відкритого на підставі виконавчого листа № 760/1840/16-ц від 22 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 5 779,35 грн та франшизи в розмірі 1 000 грн, що загалом становить 6 779,35 грн, якою постановлено оголосити в розшук майно боржника: транспортний засіб Volkswagen Jetta, легковий, 2017 року випуску, НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , сірий. Таким чином, в межах іншого виконавчого провадження щодо цього ж боржника державним виконавцем було встановлено наявність у нього рухомого майна, що також свідчить про не вчинення всіх необхідних виконавчий дій державним виконавцем у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
З огляду на викладене, судом встановлено, що державним виконавцем не було здійснено всіх необхідних заходів для розшуку майна боржника, на яке могло б бути звернуто стягнення.
Водночас, державним виконавцем не доведено протилежного та не надано жодного документа, або інших доказів на підтвердження правомірності її дій.
За правилами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною і передчасною, а дії державного виконавця неправомірними, а тому приходить до висновку, що подана скарга Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на дії та рішення державного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
З огляду на викладене, керуючись статтями 10, 18, 36, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», статями 76-81, 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
Зобов'язати старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгу Олександрівну відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем цієї ухвали.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна