СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6387/23
ун. № 759/24776/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справа передана судді 19.12.2023 року.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до інформації щодо реєстрації місця проживання особи №104141910 від 19.12.2023 року, в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Стаття 28 ЦПК України передбачає виключення з цього правила, встановлюючи підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, ч. 2 ст. 28 ЦПК України передбачає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивач посилається на ч. 2 ст. 28 ЦПК України як на підставу свого звернення до Святошинського районного суду м. Києва.
Вказує, що позивач, на утриманні якого перебувають малолітні діти, зареєстрований у Святошинському районі міста Києва, тому позовна заява пред'являється до Святошинського районного суду м. Києва.
Однак, суду не надано жодного доказу, який би підтвердив, що діти сторін проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 додає до позовної заяви лише свідоцтва про народження дітей, що не є доказом, який би вказував на те, що діти проживають із нею та перебувають на її утриманні.
Відтак, позивач має належним чином аргументувати свої підстави звернення до Святошинського районного суду м. Києва, а саме надати докази свого проживання у Святошинському районі міста Києва разом із дітьми, а також підтвердити, що діти перебувають на її утриманні.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 01.01.2020 року Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року №814 (зі змінами від 29.08.2019 року №843) змінено порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.
Зокрема, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.
Разом з тим, до позовної заяви долучено копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року у справі №759/5314/21 (провадження №2/759/3861/21), яке не засвідчене належним чином, у відповідності до вищенаведених положень Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.
Суд звертає увагу, що долучені до позовної заяви із Єдиного державного реєстру судових рішень витяги рішень не дають суду встановити фактичні обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, оскільки дані рішення знеособлені, а отже перевірити достовірність викладених позивачем відомостей неможливо.
Одночасно з тим, суд повідомляє, що у межах позовного провадження суд не вправі самостійно здійснювати збирання доказів.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 10 (десять) днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко