СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/18305/23
пр. № 2/759/5093/23
20 грудня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2023 року і до повноліття дитини.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 08.11.2008 року між нею та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, від якого у них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.07.2019 року шлюб між ними було розірвано. Спільна дитни ОСОБА_5 проживає разом з нею з часу припинення шлюбних відносин, відповідач не бере участі у вихованні дитини, гроші на її утримання надсилає у розмірі 1500,00 грн щомісячно, однак цієї суми не достатньо для утримання дитини, оскільки дочка навчається у 6 класі зі змінним графіком навчання, що потребує додаткових зусиль в частині забезпечення її всім необхідним для навчання, зокрема комп'ютера та вона відвідує додаткові заняття з англійської та японської мов, займається айкідо, тому вона звернулась до суду з вказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.09.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 13-14).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 16).
09.11.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позов частково, стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 2 833,00 грн, щомісячно починаючи з 21.09.2023 року і до досягнення дочкою повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, вважає, що аліменти необхідно стягувати з 21.09.2023 року та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказує, що додаткові витрати у зв'язку із зайнятістю дочки не підтверджені жодними доказами, між ними існувала усна домовленість про сплату аліментів на утримання дочки у розмірі 1500,00 грн та він сплачував частково додаткові заняття дочки та оплачував сезонний одяг. Він на даний час не працює та має мінливий, не офіційний дохід, не має рухомого та нерухомого майна, власного житла не має, на даний час проживає разом з батьками, які є пенсіонерами та теж потребують матеріальної підтримки.
02.11.2023 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що вона наполягає на стягненні з відповідача на її користь 1/4 частки від доходу ОСОБА_4 , але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, оскільки відповідач є працевлаштованим чоловіком, який здатен і повинен утримувати власну єдину дитину.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягали на стягненні з відповідача 1/4 частки від його доходу, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві, просив визначити розумну суму аліментів, оскільки відповідач не відмовляється утимувати свою дитину, проте на даний час не працевлаштований та не має можливості сплачувати суму, яку просить позивач.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, заслухавши думку сторін у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 08.11.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 від 08.11.2008 року (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.01.2012 року (а.с. 10).
30.07.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується рішенням Святошинського районного суду м.Києва (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Предметом доказування є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
Неповнолітня дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 21.08.2023 року (а.с.11,12).
Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідачем суду не надано будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Суд констатує, що аліменти - це платіж, спрямований на утримання дітей, і повинен бути достатнім для цього та співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дітей в коштах у розмірі, необхідному для їх життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, їх гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом рекомендованого розміру прожиткового мінімуму для дитини.
При визначені розміру аліментів судом враховуються обставини, що передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України та норми статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким встановлений прожитковий мінімум для дітей віком 6 до 18 років - 2 833 гривні.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши надані у справі докази, з огляду на те, що обоє батьків зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя, вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача враховує наявність у сторін малолітньої дитини, відсутність між сторонами домовленості щодо розміру участі обох батьків в утриманні дочки, діючи виключно в найкращих інтересах дитини виконуючи обов'язок якнайкращого забезпечення її права на належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку і на збереження достойного рівня життя до досягнення дитиною повноліття, підтвердження відповідачем наявності у нього можливості забезпечувати малолітню ОСОБА_5 , враховуючи відсутність даних та належних і допустимих доказів про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині наявного існування обов'язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину та вважає справедливим та законним присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову - 21.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 073,60 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст.7, 9, 11, 12, 13, 133, 137,141, 263, 264,265, 274, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 75,80, 180, 181,182, 183, 184, 191 СК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову - 21 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Текст рішення виготовлено 20.12.2023 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб