СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16294/23
пр. № 3/759/6924/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, 14.08.2023 о 10 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Leader», без д.н.з. та рухався по вул. Мінська, 1/1 у м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, неодноразово був повідомлений про дату та час розгляду адміністративного матеріалу. Про причини своєї неявки суд не повідомив, правом на правову допомогу не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколів, складених уповноваженими органами.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ч.3 ст.130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія, який двічі протягом року піддавася адміністативному стягненню за ст. 130 КУпАП, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.
На відеозапису з нагрудної камери поліцейського повністю зафіксовано процес спілкування поліцейських з ОСОБА_1 з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, за яких працівниками поліції було названо зовнішні ознаки, які повністю підтверджуються наданим відеозаписом, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога та ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння.
Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи, що дає змогу суду дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч.3 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення ААД №364046 від 14.08.2023 року; відео з нагрудної камери поліцейського №472126, 472769, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП 27.04.2023, 12.05.2023, 26.07.2023.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч.3 ст. 130 КУпАП у виді адміністативного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, який не належить ОСОБА_1 на праві власності.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.3, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 к.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: К.О. Васильєва