Справа № 758/14000/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Рибалки Ю.В.
за участю секретаря судових засідань - Басараба К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у м. Києві лейтенанта поліції Кардаш Яни Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора УПП у м. Києві лейтенанта поліції Кардаш Яни Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про визнання протиправною та скасування постанови, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4830840 від 28.09.2021, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, стягнувши при цьому за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на його користь судові витрати по справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що 28.09.2021 інспектором УПП у м. Києві лейтенантом поліції Кардаш Я.В. відносно нього було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно змісту вказаної постанови, позивач 28.09.2021 о 11-08 в м. Київ по вул. Оранжерейна, 3, водій керуючи тз на дорозі з двостороннім рухом, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає вказана постанову протиправно та кою, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що інспектор УПП у м. Києві лейтенант поліції Кардаш Я.В. належних доказів вчинення позивачем вищевказаних правопорушень не надав, одразу виніс постанову без розгляду справи, фактично порушивши права позивача, передбачені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, не надавши можливість ними скористуватись. Також в позовній заяві позивач посилається на те, що оскаржувана постанова відповідача не містить жодних доказів, що свідчили би про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Виносячи постанову без розгляду справи інспектор поліції, на думку позивача, позбавив останнього можливості надати пояснення.
На думку позивача, інспектор поліції Кардаш Я.В. під час розгляду справи об'єктивно та всебічно не дослідив всіх обставин справи, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, з підстав вказаних у позовній заяві, просив задовольнити.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, не дивлячись на своєчасне та належне його повідомлення про час та місце судового розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності чи перенесення її розгляду від нього також не надходило.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, не дивлячись на своєчасне та належне його повідомлення про час та місце судового розгляду справи. Направив до суду відзив на позовну заяву в особі представника - Дідковської Д.Ю. У вказаному відзиві просив в задоволені позовних відмовити в повному обсязі. Таким чином, на думку відповідача - УПП у місті Києві ДПП дії лейтенанта поліції Кардаш Я.В. були відповідно до норм чинного законодавства, позивача до адміністративної відповідальності притягнуто законно, а отже оскаржувана ним постанова скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За вказаних обставин, справу розглянуто без участі відповідачів.
Суд, врахувавши відзив на позов, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та доведений, а отже підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4830840 від 28.09.2021, винесену інспектором УП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Кардаш Я.В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він 28.09.2021 о 11-08 в м. Київ по вул. Оранжерейна, 3, керуючи тз на дорозі з двостороннім рухом, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП..
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух і здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 11.4 ПДР України визначено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Згідно із статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевірку документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що докази його вини у вчиненні вищевказаних правопорушень відсутні, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. 280 КУпАП.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведені приписи законодавства щодо збирання доказів процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень КАС покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Проте, обставини оскарження позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, на яких покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій, останніми залишено без відповідного реагування та суду не надано жодних доказів на доведення законності, складеної постанови та доведеності факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач під час розгляду справи відносно нього об'єктивно та всебічно не дослідив всіх обставин справи. На спростування вищенаведених доводів позивача відповідачами будь-яких доказів суду не надано.
З огляду на наведене, відомості, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративних правопорушень. Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним адміністративних правопорушень, оскільки постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність його рішення, суд вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УПП в м. Києві ДПП слід стягнути 454,00 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
На підставі ст.ст. 245, 251, 258, 268, 285 КУпАП, керуючись ст.ст. 9,14,19,72,77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора УПП у м. Києві лейтенанта поліції Кардаш Яни Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4830840 від 28.09.2021, інспектором УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Кардаш Яною Володимирівною.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складаються із судового збору в розмірі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: інспектор УП у м. Києві ДПП лейтенант поліції Кардаш Яна Володимирівна, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9;
Відповідач: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Ю.В.Рибалка