Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14617/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження № 12023100070002406 від 28.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1
УСТАНОВИВ:
Слідча СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулася до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12023100070002406 від 28.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
29.11.2023 року органом досудового розслідування повідомлено: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, українці, громадянці України, не заміжній, із середньо-спеціальною освітою, яка офіційно працевлаштована в ТОВ «Печерський фасад», має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима в силу ст. 89 КК України, 25.04.2023 притягнена до кримінальної відповідальності Шевченківським УП ГУНП у м. Києві за ч. 4 ст. 185 КК України, рішення не прийнято; 02.05.2023 притягнена до кримінальної відповідальності ГСУ НП України за ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 307 КК України; 31.05.2023 обвинувальний акт направлено до Шевченківського районного суду міста Києва, рішення не прийнято; 04.11.2023 притягнена до кримінальної відповідальності Шевченківським УП ГУНП у м. Києві за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, 24.11.2023 обвинувальний акт направлено до Шевченківського районного суду міста Києва, рішення не прийнято.
24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія рф проти України, в ході якої Збройні сили та інші військові формування рф розпочали тимчасову окупацію території України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.11.2023 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала в торговому залі магазину «Аврора», що належить ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 33. У цей час, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «Вигідна покупка».
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами: прийняттям заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_9 від 28.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_10 від 28.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_11 від 28.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_12 від 28.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_13 від 28.11.2023; протоколом огляду місця події від 28.11.2023; протоколом огляду місця події від 28.11.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.11.20023.
Враховуючи зазначені обставини, згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчої підтримала, просила суд його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Захисник та підозрювана заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваної, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_7 повідомлено слідчим 29.11.2023 і її дії кваліфіковані за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками отримано підозрюваною та її захисником, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у вигляді обмеження волі на строк від п'яти до восьми років.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується їй органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні сторони обвинувачення є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується їй органом досудового розслідування.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Фактів і інформації, які свідчать про можливу причетність до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього доказів міститься достатньо для висновку про наявність підстав для підозри особи та, як наслідок, розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. russia (Панченко протии росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, а також впливу на свідків в судовому засіданні прокурором не доведено, оскільки, доказів будь-якого переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджання досудовому розслідуванню підозрюваною ОСОБА_14 , суду не надано.
Однак, ризик того, що підозрювана вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що ОСОБА_7 25.04.2023 повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 02.05.2023 повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 307 КК України, та 31.05.2023 обвинувальний акт направлено до Шевченківського районного суду міста Києва, 04.11.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, 24.11.2023 обвинувальний акт направлено до Шевченківського районного суду міста Києва. Крім цього, 04.11.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.01.2024, 10.11.2023 останню було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави, але вже 28.11.2024 їй інкримінується вчинення нового злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, зазначене вище дає обґрунтовані підстави вважати, що остання може продовжити свою злочинну діяльність, що являється ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, в разі недоведеності стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання та пояснень підозрюваної, остання офіційно працевлаштована, має місце реєстрації та постійне місце проживання, де проживає разом із своїми батьками та малолітнім сином, який перебуває на її утримані.
А відтак, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що застосування цілодобового домашнього арешту, як міри запобіжного заходу, буде недостатньо для запобігання вищевказаним встановленим ризикам.
Враховуючи особу підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, беручи до уваги обставини вчинення злочину та його наслідки, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відтак, враховуючи вищевикладене, наведені у клопотанні ризики, а також тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення і його наслідки, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за можливе обрати щодо підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 ; не відлучатися із місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження № 12023100070002406 від 28.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення;
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду.
Ухвала слідчого судді діє до 26 січня 2024 року, включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1