печерський районний суд міста києва
Справа № 761/21366/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явився,
третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (далі - відповідач, ТОВ «ФК «АЛАНД») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Кондратюк В.С.), Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Попляк В.В.), в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 26.12.2019 року Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., що зареєстрований в реєстрі за № 6108 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 11 853 грн. 01 коп. таким, що не підлягає виконанню, стягнути з ТОВ «ФК «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 грн. 00 коп., збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 6 570 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 2 522 грн. 40 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк» згідно якого йому було надано кредит у сумі 8 000 грн. 00 коп.. З отриманої позивачем постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 йому стало відомо, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису вчиненого Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. за яким з нього на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» стягнуто заборгованість у розмірі 11 853 грн. 01 коп. Разом з тим, позивач зазначає, що йому не було відомо про перехід права вимоги від ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «АЛАНД» та не надсилався розрахунок заборгованості, що позбавило можливості оспорити чи виконати вимоги, що свідчить про те, що приватний нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості. Також, ОСОБА_1 вказує, що виконавчий напис було здійснено після закінчення трирічного строку позовної давності. Враховуючи викладене, позивач вбачає наявність підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок ситуації, яка виникла з відповідачем йому було завдано моральну шкоду та просить стягнути з ТОВ «ФК «АЛАНД» на його користь грошові кошти у розмірі 15 000 грн. 00 коп. У тому числі позивач просить стягнути з ТОВ «ФК «АЛАНД» на його користь 5 570 грн. 00 коп. - витрати на оплату юридичних послуг та суму судового збору у розмірі 2 522 грн. 40 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передано для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11.05.2021 року.
11.05.2021 року справу знято зі складу у зв'язку з перебуванням головуючого судді Григоренко І.В. на лікарняному та наступне судове засідання призначено на 15.09.2021 року.
15.09.2021 року справу знято зі складу у зв'язку з перебуванням головуючого судді Григоренко І.В. на лікарняному та наступне судове засідання призначено на 03.02.2022 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2022 року витребувано у Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 26.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 6108, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 11 853 грн. 01 коп.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2022 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 07.07.2022 року.
09.02.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2022 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.11.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.04.2023 року.
12.04.2023 року справу знято зі складу у зв'язку з перебуванням головуючого судді Григоренко І.В. на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 06.07.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2023 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, яких повідомлено про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 16.10.2023 року.
В судове засідання 16.10.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, проте, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, позивач у заяві від 09.02.2022 року просив розглядати справу за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 28.05.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 26.12.2019 року Приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком В.С.., що зареєстрований в реєстрі за № 6108 (а. с. 19).
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 40 грн., винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувачу) 40 грн., винесення постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця 5 грн., винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 5 грн., плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн.. Загальна сума мінімальних витрат 159, 00 грн. (а.с. 14 зворот).
Постановою Приватного виконавця Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 основну суму винагороди у сумі 1 185 грн. 00 коп. (а.с. 18 зворот)
Листами Приватного виконавця Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року № 3075, № 3072 та № 3074 вказані постанови були направлено боржнику та стягувачу. (а.с. 15 - 17)
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що під час вчинення Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. виконавчого напису від 26.12.2019 року, що зареєстрований в реєстрі за № 6108, йому не було повідомлено про перехід права вимоги від ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «АЛАНД», не надсилався розрахунок заборгованості та нотаріус не переконався у безспірності грошових вимог. Крім того, позивач зазначає, що нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа за строк більше, ніж три роки.
Проте, на підтвердження заявлених позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачем у якості письмових доказів додано до позовної заяви лише копію постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, копію постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 та копію постанови Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 28.05.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено у ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не надав суду а ні копію спірного виконавчого напису, а ні копій документів на підставі яких стягнуто заборгованість за виконавчим написом нотаріуса, а ні інших доказів в обґрунтування позовних вимог.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2022 року витребувано у Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 26.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 6108, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 11 853 грн. 01 коп., проте запитувані документи на адресу суду не надійшли.
Отже, суд позбавлений можливості надати правову оцінку обставинам справи на предмет дотримання нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису вимог чинного законодавства.
Аналізуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач зазначає, що внаслідок ситуації, що виникла між ним та відповідачем йому було завдано моральну шкоду, а саме, він став знервованим, дратівливим, втратив сон та просить стягнути на його користь грошові кошту у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Загальні підстави відшкодування моральної шкоди передбачені ст. 1167 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно правого висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову
Відтак, підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність моральної шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Перераховані складові для деліктних зобов'язань є обов'язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Разом з тим, позивачем в позовній заяві не конкретизовано рішеннями, діями чи бездіяльністю якої особи йому завдано моральну шкоду та не надано жодних доказів на підтвердження завдання цією особою йому моральної шкоди.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди, яку він просить стягнути.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, а отже, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 6 570 грн. 00 коп. та судових витрат у розмірі 2 522 грн. 40 коп., суд зазначає наступне.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.\Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 18, 23, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 42642578.
Третя особа-1: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, АДРЕСА_2 .
Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, пров. Подільський, буд. 5, оф. 011, м. Харків, 61003.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 26.10.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко