печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53603/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023000000000605 від 11.07.2023, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Бородянка, Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , підозрювана ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
22.11.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 .
Підставою для зміни запобіжного заходу прокурор вказує те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000 гривень в національній грошовій одиниці, проте підозрювана умисно не виконала у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та не надала документ що це підтверджує.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, вказавши, що ОСОБА_4 в повному обсязі виконує покладені на неї ухвалою Київського апеляційного суду обов'язки, а також те, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду розмір застави не відповідає рівню її доходів і майнового стану та очевидно є непомірним для неї, що фізично на даний час не дозволяє їй внести заставу та не залежить від її бажання виконати рішення суду. Разом з цим, ОСОБА_4 свідомо та відповідально бажає виконати ухвалу Київського апеляційного суду, адже частково внесла суму визначеного розміру застави та продовжує пошук матеріальних можливостей для внесення застави, у тому числі відповідних заставодавців.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваної, її захисника, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000605 від 11.07.2023 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України, та за фактом вчинення народним депутатом України Верховної Ради України VІІІ скликання ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що злочинна група у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яка керувалась єдиним злочинним умислом на легалізацію і відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, з метою надання правомірного вигляду коштам, отриманим від маніпулювання на фондовому ринку, на загальну суму 19 803 162,07 грн., що є особливо великим розміром, за обставин, викладених у клопотанні, вчинила злочинні дії, спрямовані на набуття них у фактичне володіння та здійснила фінансові операції з ними за допомогою суб'єктів первинного фінансового моніторингу - АТ «РВС Банк» і брокерів ТОВ «І-Нвест» та ПрАТ «Майстер Брок».
У межах вказаного кримінального провадження 25.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисних дій службових осіб учасників фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, що призвели до отримання фізичною особою прибутку у значних розмірах, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 222-1 КК України, та у здійснені фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, набутті, володінні та використанні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000 гривень в національній грошовій одиниці, із покладенням на підозрювану строком до 11.11.2023 обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно норм ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, за правилами ч. 3 ст. 173, ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України застосуванню до особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, підлягає найбільш м'який запобіжний захід, який здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Отже, підставою для зміни запобіжного заходу за ініціативою прокурора, слідчого є істотні для вирішення питання про його вид та/або обсяг обставини, які виникли після прийняття рішення про застосування первісного запобіжного заходу, або існували на той час, втім не були відомі стороні обвинувачення.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Відповідно до ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Отже ОСОБА_4 повинна була протягом п'яти днів внести заставу у розмірі 5 368 000 гривень на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду. Проте вказаної вимоги ст. 182 КПК України ОСОБА_4 не дотрималась, внесла на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду лише 103 354 гривень 50 копійок посилаючись на її фінансову не спроможність.
Загальною підставою зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою є умисні дії підозрюваної особи, направлені на небажання виконання рішення суду. Проте умислу в діях ОСОБА_4 слідчим суддею не встановлено, зокрема:
- в ухвалі Київського апеляційного суду не було зазначено граничний строк внесення коштів та наслідки які можуть настати у зв'язку з не внесення коштів протягом цього строку;
- не доведено прокурором наявності у підозрюваної фінансової можливості внесення застави станом на день звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу;
- свідоме бажання підозрюваної виконати ухвалу Київського апеляційного суду, адже вона вже частково внесла суму визначеного розміру застави та продовжує пошук матеріальних можливостей для внесення застави.
Враховуючи вище викладене, що в ході досудового розслідування не зафіксовано порушення ОСОБА_9 як загальних обов'язків підозрюваної особи визначених ст. 42 КПК, так і обов'язків покладених на неї ухвалою Київського апеляційного суду, строк дії яких закінчився 11 листопада 2023 року, що підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу не змінилися, те що в діях ОСОБА_4 умисел на невиконання рішення Київського апеляційного суду в частині не сплати застави відсутній, слідчий суддя вважає що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 .
Слід врахувати практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, в якому суд зазначив: «п. 78. Гарантії передбачені п. З статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 200, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023000000000605 від 11.07.2023, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1