20.12.2023 Справа № 756/14497/23
Унікальний номер 756/14497/23
Номер провадження 2/756/5588/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Макарова С.П.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Сеньок О.А.
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сеньок О.А. звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 86,70 кв. м, житловою площею 54,20 кв. м.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька відкрилась спадщина на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , що належав померлому на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину. Позивач звернувся до Двадцять першої Київської нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини. Проте, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що ним пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини, а також з огляду на те, що на день смерті спадкодавця позивач разом з померлим не проживав.
ОСОБА_1 стверджує, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки на момент смерті батька він постійно проживав разом з ним, не дивлячись на реєстрацію за іншою адресою. Вказує, що проживає в будинку АДРЕСА_1 та несе витрати на його утримання. На день звернення до суду позивач є єдиним спадкоємцем першої черги та фактично прийняв спадщину після смерті свого батька та заявив про намір її оформити.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28 листопада 2023 року, та витребувано з Двадцять першої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду на 12 грудня 2023 року.
29 листопада 2023 року на виконання ухвали суду від Двадцять першої київської державної нотаріальної контори надійшла копія матеріалів спадкової справи № 1036/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Позивач та його представник у судовому засіданні 12 грудня 2023 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Позивач ОСОБА_1 пояснив, що проживав разом з батьком на момент його смерті, та фактично прийняв спадщину після його смерті, заявив про намір оформити спадщину відповідно до чинного законодавства.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 12 грудня 2023 року проти позовних вимог не заперечувала. Пояснила, що являється дружиною померлого та спадкоємцем першої черги, не має наміру вчиняти дій щодо прийняття спадщини.
Представники третіх осіб в судове засідання 12 грудня 2023 року не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. В матеріалах справи міститься заява від завідувача Двадцять першої київської державної нотаріальної контори, в якому просить проводити розгляд справи у відсутності їх представника.
На переконання суду подальше відкладення розгляду справи не сприятиме своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи по суті та дотримання судом розумних строків розгляду справи, порушуватиме права інших учасників справи.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених третіх осіб та їх представників, що не з'явилися.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Встановлені судом обставини справи
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 395 (а.с. 17).
Після своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишив.
За життя ОСОБА_4 належала 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 27 лютого 1997 року Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою, реєстраційний № 160.
Згідно експлікації внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень визначених в технічному паспорті на садибний індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 загальна площа будинку складає 86,70 кв. м, житлова - 54,20 кв. м.
З дослідженої копії спадкової справи заведеної державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , вбачається, що постановою від 07 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_4 , з підстав того, що ним пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини, а також з огляду на те, що на день смерті спадкодавця позивач разом з померлим не проживав, а був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також в копії спадкової справи міститься витяг з реєстру територіальної громади № 2023/006983567 від 02 вересня 2023 року згідно якого ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року у справі № 756/13507/21 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Також судом досліджено квитанції про сплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , в яких платником зазначено ОСОБА_1 .
Між сторонами виник спір стосовного наявності у позивача ОСОБА_1 як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом набуття права власності на 1/2 частину будинку, що залишився після смерті батька.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як, передбачено ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що померлий ОСОБА_4 заповіту після своєї смерті не залишив, а тому спадкування має здійснюватися за законом.
Приписи ст. 1258 ЦК України встановлюють спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що зі заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого позивач ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , дружина померлого, яка також являється спадкоємцем першої черги, у судовому засіданні повідомила, що жодних дій щодо прийняття , утримання чи оформлення спадщини після свого померлого чоловіка не вчиняла та немає наміру вчиняти. З копії матеріалів спадкової справи вбачається, що зі заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 не зверталася.
Таким чином позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, попри наявність витягу з реєстру в якому вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року у справі № 756/13507/21 його визнано такими, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 .
В матеріалах справи містяться підтвердження того, що ОСОБА_1 утримує будинок АДРЕСА_1 , сплачує комунальні платежі, що доводиться наявними в матеріалах справи квитанціями.
Таким чином суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця проживав разом з ним на час відкриття спадщини, з огляду на що на підставі ст. 1268 ЦК України фактично прийняв спадщину, та заявив про намір її оформити шляхом звернення до нотаріуса.
На підставі об'єктивно досліджених доказів, наявних у матеріалах справи суд дійшов висновку, що матеріалами справи та копією спадкової справи доведений факт успадкування позивачем ОСОБА_1 за законом після смерті батька ОСОБА_4 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , а пропуск ним шестимісячного строку звернення зі заявою про прийняття спадщини, не позбавляє спадкоємця права спадкування на вказане нерухоме майно, оскільки факт проживання в будинку та прийняття спадщини після померлого є доведеним, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , (загальною площею 86,70 м.кв., житловою 54,20 м.кв.) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2023 року.
Суддя І.С. Шролик