Справа №:755/9674/23
Провадження №: 1-кс/755/3884/23
"08" грудня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000061 від 14 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, за погодженням прокурором Дніпровської окружної прокуратур м. Києва ОСОБА_5 клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів, які стали підставою для прийняття приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) рішення індексний номер 60830866 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:02:002:0112 площею 0,05 га від 07.10.2021, зареєстрованим у реєстрі за № 1400, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2442469932214.
Мотивуючи клопотання, старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 посилається на те, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 28.08.2021 року, індексний номер 60056178, про реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:02:002:0112 площею 0,05 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2442469932214.
Підставою для прийняття ОСОБА_7 рішення про реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на вказану вище земельну ділянку стало рішення шістдесят першої сесії сьомого скликання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.02.2020 року, «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 », яке згідно даних ІНФОРМАЦІЯ_2 не видавалось.
Разом з цим, за даними офіційного сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 вказане рішення 18.02.2020 року, на 61 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 VII скликання за 2020 рік не приймалося.
При цьому, встановлено, що з метою виконання зазначених реєстраційних дій до приватного нотаріуса ОСОБА_7 звертався ОСОБА_9 , який діяв на підставі довіреності від ОСОБА_8 , посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 , 21.07.2021 року, зареєстрованої в реєстрі за номером 1196.
В подальшому, 07.10.2021 року, між ОСОБА_8 , в особі його представника ОСОБА_9 та ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована: АДРЕСА_2 , площею 0,05 га, кадастровий номер 3210700000:02:002:0112.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1400.
Пунктом 7 ст. 92 Конституції України визначено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.
Правомочності власника землі на території міста Васильків від імені територіальної громади здійснює ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка відповідно до ст. ст. 9, 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями (ст. 122 Земельного кодексу України) щодо розпорядження землями територіальної громади міста, зокрема, щодо передачі комунальних земельних ділянок у власність чи користування громадянам та юридичним особам відповідно до Земельного кодексу України.
Таким чином, спірні земельні ділянки розташовані на території м. Васильків, належать до комунальної власності територіальної громади м. Васильків, в силу норм Закону (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України) через їх територіальне розташування в межах цього населеного пункту, а тому право власності на земельну ділянку, а відповідно і право з розпорядження нею, у тому числі щодо розгляду та вирішення питання про передачу її у власність або користування, відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України належить саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2020 року, яке стало підставою для первинної реєстрації права власності на земельну ділянку), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Разом з тим, як вже було зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення від 18.02.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 » не приймала, відповідний проект землеустрою не затверджувала, а тому вказане рішення не може бути законною правовою підставою для набуття ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку та його подальшої державної реєстрації, яка відповідно не породжує правових наслідків.
За приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як то передбачено нормами ст. 319 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Більш того, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Ця правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
Таким чином, сама по собі державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна не може підтверджувати набуття права власності на них.
Більш того, за нормами ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 18.02.2020 року рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 », не приймалося, право власності у ОСОБА_8 відповідно до положень ст. ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України не виникло, а тому останній не мав права розпоряджатись земельною ділянкою у подальшому.
Таким чином, при проведенні досудового слідства, виникла необхідність у доступі до оригіналів документів, що перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_6 якою 07.10.2021 року прийнято рішення, індексний номер 60830866 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:02:002:0112 площею 0,05 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2442469932214 та відображено перехід права власності на вказану земельну ділянку.
Зазначений тимчасовий доступ необхідний для призначення та проведення почеркознавчої експертизи, що має важливе доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 3 п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів, а тому, з метою проведення почеркознавчої експертизи виникла необхідність в отриманні саме оригіналів документів.
У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у досудовому розслідуванні.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження № 42023102040000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України судове засідання проводиться без виклику особи, у володінні якого знаходиться вищевказані документи, з наведених слідчим підстав.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до статті 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в документах належать, зокрема, відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Згідно п. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з'ясування всіх обставин справи у даному провадженні є потреба у наданні тимчасового доступу до документів.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі і документи перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_6 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що такі документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з урахуванням можливості використати як докази відомостей, що містяться у них та відсутності можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою зазначених речей і документів, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132, 159-166, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Надати слідчим групи слідчих Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також прокурорам Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів, які стали підставою для прийняття приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) рішення індексний номер 60830866 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:02:002:0112 площею 0,05 га від 07.10.2021, зареєстрованим у реєстрі за № 1400, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2442469932214.
Строк дії ухвали, не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення.
Роз'яснити, особі, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Особа, яка зазначена в даній ухвалі слідчого судді, як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених речей і документів вказаній особі за умови пред'явлення копії цього судового рішення.
Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, або ж на вимогу останнього залишено копію вилучених документів.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: