Справа № 752/16454/23
Провадження № 1-кс/752/6395/23
УХВАЛА
20 грудня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , перевіривши заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041,-
ВСТАНОВИВ:
14.08.2023 року в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041.
25.10.2023 року та 28.11.2023 року від адвоката ОСОБА_6 надійшли заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041.
Перевіривши заяви про відвід приходжу до наступного висновку.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу слідчого судді.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Так слідчим суддею встановлено, що питання про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041, вже вирішувалось та за результатами розгляду слідчим суддею ОСОБА_7 22.08.2023 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви адвокату ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
05.09.2023 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_9 про відвід слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041 - відмовлено.
20.09.2023 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041 - відмовлено.
09.10.2023 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041 - відмовлено.
Положення ч. 4 ст. 81 КПК України не пов'язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження.
Щодо наявності у заявленому адвокатом відводу слідчого судді ознак зловживання правом, слідчий суддя зазначає таке.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
При наданні оцінки обставинам, які можуть свідчити про випадки зловживання процесуальними правами, слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб'єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
Так, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
На переконання слідчого судді заявлені адвокатом підстави для відводу є тотожними та зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчого судді, ухваленими під час здійснення судового контролю у цьому кримінальному провадженні № 420023113330000041, що свідчить про наявність ознак зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій судом, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041, мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, що свідчить про наявність підстав для залишення заяв без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 309, КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420023113330000041 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1