Справа №705/5198/23
1-кп/705/1240/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Умань матеріали кримінального провадження №12023250320001269 від 28.07.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 28.07.2023 близько 11 годині 14 хвилин, в світлий час доби, керував автомобілем Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проїзній частині вулиці Незалежності з боку вулиці Івана Гонти в напрямку вулиці Івана Богуна у місті Умань, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться неподалік магазину «Велмарт», що за адресою вул. Незалежності 74, м. Умань, позначеного відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою.
В цей же час справа по напрямку руху автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на тротуарі стояв пішохід похилого віку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розпочала перетинати проїзну частину вулиці Незалежності на вищевказаному нерегульованому пішохідному переході справа на ліво відносно руху автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В ході подальшого руху, водій ОСОБА_4 , маючи об'єктивну можливість в повному обсязі спостерігати за рухом пішохода ОСОБА_5 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості чи зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3. б) та 18.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;
«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;
«18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_4 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/409 від 12.09.2023 потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лівої гомілки які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритих переломів 5,6 ребер зліва по передньо-аксілярній лінії; закритого перелому дистальної третини лівої променевої кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки та шиловидного відростку, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля марки Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме: вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
На адресу суду потерпіла ОСОБА_5 подала клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням. У заяві зазначила про те, що обвинуваченим їй відшкодовано всі завдані збитки, тому просить суд провадження закрити.
Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримала подане клопотання, зазначивши, що на цей час ніяких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, та просила суд закрити кримінальне провадження в зв'язку із примиренням з обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання і зазначив, що дійсно примирився з потерпілою, відшкодував їй витрати, пов'язані з лікуванням, внаслідок завданих ушкоджень, а тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував щодо задоволення вищевказаного клопотання та вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілою та повним відшкодуванням останній завданих збитків, оскільки дане правопорушення вчинив вперше.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 44 Кримінального кодексу України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Така ж позиція висловлена і Верховним Судом України у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, відповідно до якої умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти, як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності суд прийшов до переконання, що діяння, яке інкримінують обвинуваченому, дійсно мало місце та дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, що є необережним нетяжким злочином, а також те, що існують умови та підстави, передбачені КК України для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення, у цьому випадку ОСОБА_4 необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вперше. Підставою для його звільнення є певна поведінка особи після вчинення кримінального правопорушення, яку держава заохочує, а саме примирення винного з потерпілим та відшкодування завданих збитків. Крім цього, обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
З урахуванням вищенаведених обставин, з огляду на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявних на те підстав є не правом, а є обов'язком суду, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим та відшкодування завданих збитків.
Положення п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до приписів ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За таких обставин суд вбачає наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, що повністю відповідає вимогам закону, не порушує прав та інтересів учасників кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Частиною 1 статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Вирішуючи питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 01.03.2021 у справі № 266/3090/18, згідно якої з огляду на положення ч. 1 ст. 122 КПК України процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Оскільки в даному випадку судом вирішується питання про закриття кримінального провадження в зв'язку звільненням особи від кримінальної відповідальності та обвинувальний вирок не ухвалюється, то суд вважає, що понесені стороною обвинувачення у кримінальному провадженні витрати на залучення експертів, а саме на проведення судової авто-технічної експертизи в розмірі 3824,00 грн., слід віднести на рахунок держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом.
Згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2023 накладено арешт на автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» р.н. НОМЕР_1 .
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, тому є необхідність скасування вказаного арешту майна з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 44, 46 КК України, ст. ст. 100, 174, 284-286, 314, 369-372, 395 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250320001269 від 28.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати за проведення судової авто-технічної експертизи в розмірі 3824,00 грн. - віднести на рахунок держави.
Арешт автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» р.н. НОМЕР_1 , накладений згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2023 - скасувати.
Речовий доказ: автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» р.н. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 за належністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1