Справа №705/947/21
1-кс/705/1473/23 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (справа № 705/947/21 (провадження № 1-кп/705/451/23)).
У судовому засіданні 11.12.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 заявила відвід судді ОСОБА_5 , мотивуючи це тим, що 24.11.2020 слідчим суддею ОСОБА_5 було проголошено ухвалу по справі № 705/4616/20 провадження 1-кс/705/1150/20 за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України. Так, серед іншого, в судовому засіданні були надані відомості та документи про події, що сталися 28.10.2020 та були в матеріалах кримінального провадження № 12020250250000903 від 28.10.2020. Всі обставини справи, що сталися 28.10.2020, досліджувалися судом. За результатами розгляду скарги ОСОБА_6 проголошена ухвала та його скарга задоволена. У разі розгляду справи надалі суддею ОСОБА_5 це може стати підставою для скасування будь-якого ухваленого рішення по вказаній справі. З метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи, просить задовольнити заяву про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12020250250000903 від 28.10.2020.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 заява про відвід судді ОСОБА_5 була передана для вирішення судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні подану заяву підтримала, просила суд її задовольнити, посилаючись на підстави, вказані у заяві, та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, згідно з яким суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що заява захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 є необґрунтованою та просив суд відмовити в її задоволенні. Зазначив, що суддею ОСОБА_5 не було прийнято жодних рішень під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020250250000903, жодних інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 , у сторони обвинувачення немає. Під час розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України слідчий суддя ОСОБА_5 лише вирішувала питання правомірності чи неправомірності дій уповноваженої особи щодо внесення відомостей до ЄРДР, будь-яких доказів, які стосуються кримінального провадження № 12020250250000903 від 28.10.2020, суддя ОСОБА_5 не досліджувала.
Суддя ОСОБА_5 та інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
Враховуючи положення ст. 81 КПК України, суд визнав можливим проводити судове засідання з розгляду заяви про відвід за відсутності осіб, які не з'явилися.
Суд, вислухавши захисника та прокурора, дослідивши заяву про відвід судді, матеріали кримінального провадження, в якому заявлено відвід судді, та справи № 705/4616/20 за скаргою ОСОБА_6 , яка була витребувана судом за клопотанням прокурора, встановив таке та дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вивчивши заяву про відвід судді, а також матеріали судового провадження, суд вважає, що заява про відвід судді не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Положеннями ст. 75, ст. 76 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Судом встановлено, що у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 судовий розгляд розпочатий, а саме 27.09.2022 у судовому засіданні з'ясована позиція обвинуваченого щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, встановлений порядок дослідження доказів, на даний час допитаний свідок та розпочато дослідження письмових і речових доказів у справі.
Адвокатом ОСОБА_3 у заяві про відвід не вказано та в судовому засіданні при розгляді заяви про відвід не доведено, що зазначена нею підстава для відводу стала відома лише після початку судового розгляду.
Натомість ухвала слідчого судді ОСОБА_5 за результатами розгляду скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України саме захисником ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_6 , була постановлена ще 24.11.2020, тобто задовго до початку судового розгляду у кримінальному провадженні № 12020250250000903 від 28.10.2020. При постановленні зазначеної ухвали були присутні ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_3 , відтак їм були відомі обставини, зазначені у заяві про відвід, проте правом для подання заяви про відвід у визначений КПК України строк вони не скористалися.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Як на підставу для відводу захисник ОСОБА_3 посилається на те, що 24.11.2020 слідчим суддею ОСОБА_5 розглянуто справу № 705/4616/20 (провадження 1-кс/705/1150/20) за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України, де серед іншого в судовому засіданні були надані відомості та документи про події, що сталися 28.10.2020, та були в матеріалах кримінального провадження № 12020250250000903 від 28.10.2020.
Дослідивши матеріали справи № 705/4616/20 (провадження № 1-кс/705/1150/20), яка була витребувана судом за клопотанням прокурора, суд встановив, що 23.11.2020 захисник ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду із скаргою на невнесення відомостей за заявою ОСОБА_6 про вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення за ст. 296, ст. 127 КК України до ЄРДР. До скарги додана заява про злочин від 13.11.2020.
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 від 24.11.2020 скаргу задоволено та зобов'язано слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 13.11.2020 та розпочати досудове розслідування.
Дійсно, у скарзі та заяві про злочин ОСОБА_6 описує свою версію подій, що мали місце 28.10.2020 та за якими відкрите кримінальне провадження № 12020250250000903 від 28.10.2020. Водночас жодних документів та доказів, що стосувалися саме кримінального провадження № 12020250250000903 від 28.10.2020, матеріали скарги не містять.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України» ).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, якими захисник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ'єктивності та заінтересованості судді ОСОБА_5 в результаті розгляду кримінального правадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , оскільки немає жодних доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду суб'єктивного критерію, так і з погляду об'єктивного критерію, якими керується Європейський суд з прав людини.
Таким чином, суд висновує, що заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1