ЄУ № 712/8632/23
Провадження №3/712/2655/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пронька В.В.,розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 483, ч.1 ст. 485 Митного кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
11.12.2022 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці громадянином України ОСОБА_1 на адресу громадянки України ОСОБА_2 через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ).
Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу та його подальшого оформлення в митний режим імпорту громадянином України ОСОБА_1 митним органам України було надано договір купівлі-продажу від 18.06.2022, відповідно до якого транспортний засіб «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ), було продано на території Республіки Польща у м. Варшава громадянином України ОСОБА_1 громадянці України ОСОБА_2 за ціною у 4200,00 доларів США (153588,12 грн. за курсом НБУ 36,5686 грн/долар США станом на 11.12.2022).
14.12.2022 зазначений товар було доставлено до Черкаської митниці та за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №22UA902050502684U6 задекларованого в митний режим імпорту громадянином України ОСОБА_3 на виконання договору про надання послуг митного брокера від 08.12.2022 №745, укладеного з громадянкою України ОСОБА_2 ..
Відповідно до граф 42, 45, 47 митної декларації №22UA902050502684U6, митну вартість задекларованого товару заявлено на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2022 за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 157445,92 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості, повноти нарахування та плати митних платежів одночасно з митною декларацією подано до Черкаської митниці наступні документи, які підтверджують числові значення її складових:
1) договір купівлі-продажу від 18.06.2022 відповідно до якого транспортний засіб «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ) було продано громадянином України ОСОБА_1 громадянці України ОСОБА_2 і ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) за ціною у 4200,00 доларів США;
2) заяву громадянки України ОСОБА_2 від 13.12.2022 про те, що транспортні витрати по доставці товару «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ) до митного кордону України склали 100,00 євро.
При цьому нараховано до сплати до Державного бюджету України митні платежі на суму 119649,49 грн (ввізне мито - 15744,59 грн, акцизний податок - 57722,33 грн, податок на додану вартість - 46182,57 грн).
В подальшому, відповідно до інформації митних органів Республіки Польща від 20.02.2023 №0201-IGM.542.141.2023.2 та від 11.07.2023 №0201-IGM.542.330.2023.4.BF, доведеної до Черкаської митниці листами Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 10.03.2023 №26/26-04/7.27/590 та від 20.07.2023 №26/26-04/7.27/1785 встановлено, що вивезення вказаного транспортного засобу з території Республіки Польща здійснено на підставі митної декларації №MRN 22PL301010E1504744 за договором купівлі-продажу від 18.06.2022. Згідно зазначеної митної декларації та договору купівлі-продажу відправка вказаного транспортного засобу була здійснена громадянкою ОСОБА_4 (Prusa, 8, 27-400, Ostrowiec, PL) на адресу громадянина України ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_5 ) за ціною у 31000,00 польських злотих на комерційних умовах EXW-Варшава, Республіка Польща (254568,90 грн за курсом НБУ 8,2119 грн/польський злотий станом на 11.12.2022).
За таких обставин наданий митним органам України договір купівлі-продажу від 18.06.2022 містить неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та ціни транспортного засобу «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ), необхідної для визначення його митної вартості.
З урахуванням заявлених за митною декларацією №22UA902050502684U6 відомостей щодо понесених транспортних витрат вбачається, що станом на 14.12.2022 митна вартість вищевказаного товару становила 258467,00 грн., а до сплати мали бути нараховані митні платежі на суму 151976,24 грн. (ввізне мито - 25846,70 грн., акцизний податок - 57722,33 грн., податок на додану вартість - 68407,21 грн.).
Загальна сума не нарахованих та несплачених митних платежів за митною декларацією №22UA902050502684U6 становила 32326,75 грн. (ввізне мито - 10102,11 грн., податок на додану вартість - 22224,64 грн.).
Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 Митного кодексу України, 11.12.2022 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ) вартістю 31000,00 польських злотих (254568,90 грн. за курсом НБУ 8,2119 грн/польський злотий станом на 11.12.2022) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення договору купівлі-продажу від 18.06.2022, що містив неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та ціни, яка необхідна для визначення митної вартості вказаного товару, а також те, що внаслідок дій громадянина України ОСОБА_1 , з метою зменшення розміру митних платежів під час декларування в митний режим імпорту транспортного засобу «HYUNDAI IX35» (рік виготовлення 2011, VIN: НОМЕР_3 ) за митною декларацією від 14.12.2022 №22UA902050502684U6 Черкаській митниці заявлено неправдиві відомості щодо ціни, яка необхідна для визначення його митної вартості та надано договір купівлі-продажу від 18.06.2022, який містив такі неправдиві відомості, що призвело до несплати митних платежів на суму 32326,75 грн. (ввізне мито - 10102,11 грн., податок на додану вартість - 22224,64 грн.) та порушення вимог ч.1, ч. 2 ст. 51, п.2 ч.2 ст. 52, ч. 21 ст. 58, ч. 1 ст. 257 та ст. 368 Митного кодексу України, п. 36.1 ст. 36, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні був присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Кирман О.Д., який зазначив, що його підзахисний ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнає, оскільки умислу на вчинення інкримінованих правопорушень у ОСОБА_1 не було, а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його вини. Захисник зазначив, що у випадку визнання судом ОСОБА_1 винним просив би звільнити його від сплати штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у зв'язку з визнанням санкції ч.1 ст. 483 МК України неконституційною на підставі рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22). За ч.1 ст. 485 МК України призначити стягнення в межах санкції цієї статті у розмірі 50% від суми несплати митних платежів 32326,75 грн. у розмірі - 16163,37 грн. На задоволенні клопотання, поданого до суду 28.09.2023, про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не наполягав.
Представник Черкаської митниці Жук М. у судовому засіданні просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.483 МК України у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з конфіскацією цих товарів.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, представника Черкаської митниці, дослідивши матеріали провадження у справі, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст.483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст. 485 МК України адміністративна відповідальність настає за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів 1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Згідно з ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Наведене в протоколі про порушення митних правил підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні, зокрема : письмовими поясненнями від 28.04.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 28.03.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.04.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 01.08.2023, протоколами про порушення митних правил №0025/90200/23 від 24.07.2023, № 0032/90200/23, митною декларацією № 22UA902050502684U6 від 14.12.2022, копією договору купівлі - продажу б/н від 18.06.2023, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.06.2022, протоколами опитування у справі про порушення митних правил № 0025/90200/23 від 01.08.2023, № 0032/90200/23 від 14.08.2023, договором дорученням № 745 від 08.12.2022, доповідною запискою головного державного інспектора відділу боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Черкаської митниці Горбенко О. від 16.08.2023, доповідною запискою головного державного інспектора відділу боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Черкаської митниці Коломієць Г. від 02.08.2023, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.12.2022, додатком до Акту про проведення митного огляду товарів від 11.12.2022, витягом з бази даних диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, АСМО «Інспектор» від 11.07.2023, листом Черкаської митниці № 7.27-1/20/4/3567 від 27.12.2022, листом Держмитслужби № 26/26-04/7.27/590 від 10.03.2023, листом Черкаської митниці № 7.27-1/20/4/1008 від 22.03.2023, листом Держмитслужби № 26/26-04/7.27/1785 від 20.07.2023, службовою запискою начальника відділу боротьби з контрабандою та порушенням митних правил ОСОБА_6 від 14.07.2023, службовою запискою начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Семенченка В. від 17.07.2023.
Зазначені докази не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи, в своїй сукупності спростовують відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 483, ч.1 ст. 485 МК України, а тому з огляду на вище викладене, суд приходить до обґрунтованого переконання про наявність в діях останнього складу інкримінованих адміністративних правопорушень.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483, ч.1 ст. 485 МК України.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд враховує тяжкість та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч.1 ст.483 МК України передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Суд вважає, що у даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст.483 Митного кодексу (справа «Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте, у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв'язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст.483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов'язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це суд у Страсбурзі дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Зазначену позицію висловив і Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023 у справі №3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22), в якому визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України (щодо санкції частини даної статті).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов'язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом. Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 по справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року по справі №3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22), суд вважає, що застосування конфіскації товару, безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме транспортного засобу «HYUNDAI IX35» в даному випадку є не пропорційним, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст.1 Першого Протоколу, та не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права, - а тому конфіскація транспортного засобу буде не пропорційним (по відношенню до вчиненого) надмірним тягарем для особи ОСОБА_1 .
Зазначене узгоджується з висновками, викладеним у постановах Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року (справа ЄУ № 461/6021/23), Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 року
Враховуючи викладене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення лише у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, що відповідатиме принципу індивідуалізації та законності накладення адміністративного стягнення, а також не буде мати наслідком надмірного тягаря для особи винного.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 268, 278, 283, 284, 294, 308 КУпАП, ч.1 ст. 483, ч.1 ст. 485 МК України,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 483, ч.1 ст. 485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару у сумі 254 568,90 грн. (двісті п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім грн. 90 коп.) без конфіскації товару.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 509137,80 грн. (п'ятсот дев'ять тисяч сто тридцять сім грн. 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) грн., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікацій доходів бюджету 22030106.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси В.В. Пронька