703/4247/23
1-кп/703/609/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19.07.2023 під №62023100140000378, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білин Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утримання малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця ДПС України (в/ч НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія першої групи мінометів вогневого відділення першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за непокору та невиконання наказу, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», 03 липня 2023 року близько 07 години 00 хвилин, перебуваючи на шикуванні особового складу першого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , після того як перший заступник коменданта - начальник штабу третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_6 , який, у розумінні положень ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу, в тому числі по відношенню до солдата ОСОБА_4 , на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №116-БР-ДСК від 01 липня 2023 року, виданого на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №Ш/25-1988-У від 28 червня 2023 року, усно довів наказ про необхідність вибуття особового складу першого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , в складі якого проходить службу ОСОБА_4 , з вказаного населеного пункту, здійснення маршу в складі колони та прибуття до району зосередження підрозділу в Харківській області не пізніше 21 години 30 хвилин 03 липня 2023 року з метою участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань із захисту національних інтересів і територіальної цілісності в районі ведення оборонної операції сил оборони в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Харківська область), який не суперечив чинному законодавству, не був пов'язаним з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_4 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню
з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за непокору та невиконання наказу, за надуманими підставами, відкрито, усно відмовився виконувати зазначений наказ, що призвело до підриву дисципліни підрозділу та зниження рівня бойової готовності.
Указані дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 4 ст.402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Надав суду показання, повністю підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Вказав, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з місцем дислокації в АДРЕСА_2 . Дійсно, 03 липня 2023 року перебуваючи на шикуванні особового складу вказаної військової частини в АДРЕСА_2 , командиром доведено до його відома наказ про вибуття з місця дислокації на бойове завдання, однак він від виконання цього наказу відмовився, так як його дружина була вагітна та була наявна загроза переривання вагітності. Зазначив, що має бажання продовжити службу та виконувати завдання по захисту Батьківщини. Свою поведінку засуджує.
Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого; відсутність тяжких наслідків від вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, одружений та його дружина, станом на день розгляду кримінального провадження, є вагітною, раніше не судимий, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, однак за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Як обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, органом досудового розслідування та судом не встановлено.
Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_4 покарання положень ст.69, 69-1 КК України.
За таких обставин суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.4 ст.402 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, з урахування особи обвинуваченого, який бажає продовжити проходження військової служби, його належної процесуальної поведінки як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження, наявності обставини, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
У відповідно до ч.4 ст.76 КК України та ч.1 ст.163 КВК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Згідно п.1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, командир (начальник) військової частини (установи) є відповідальним за здійснення організації контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до п.4 розділу ІV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, у разі звільнення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з військової служби до закінчення іспитового строку командир (начальник) військової частини (установи) через національного оператора поштового зв'язку України надсилає до уповноваженого органу з питань пробації, який територіально знаходиться за місцем постановки військовослужбовця на військовий облік, наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби та його особову справу для здійснення подальшого нагляду. Уповноважений орган з питань пробації, у триденний строк після отримання особової справи військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, надсилає письмове повідомлення про її отримання та поставлення військовослужбовця на облік.
Ураховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне контроль за його поведінкою у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій обвинувачений проходить або у подальшому проходитиме військову службу, а у разі його звільнення з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку має бути покладений на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченого не застосовувався. Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільного позову не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.4 ст.402 КК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 року №337 контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.
У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1