Справа № 711/7845/23
Номер провадження 3/711/2627/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Комплєктової Т.О.,
за участю: секретаря Тищенко А.А,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ААД № 625681), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм ДП «Іскра», ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу від 20.10.2023 серії ААД № 625681, ОСОБА_1 20.10.2023 о 00 год. 50 хв. керував автомобілем «FORD KUGA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. В.Чорновола, 245, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 20.10.2023 він керував автомобілем, переставляв його на паркувальному майданчику під камери відеоспостереження, і до нього підійшли працівники поліції, спочатку запідозрили, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, потім запропонували пройти огляд за допомогою технічного приладу «Драгер», на що він погодився, але прилад показав 0,00 проміле. Тоді вони сказали, що це, мабуть, від його одягу чути запах алкоголю. Потім працівники поліції вирішили, що він знаходиться в стані наркотичного сп'янінні, але чітко ознаки сп'яніння не назвали, запропонували поїхати до лікаря для проходження огляду. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки особисто не вживає та не вживав наркотичні речовини, але в той вечір в його присутності друзі курили марихуану, тому працівники поліції запевняли його, що краще відмовитися, бо якщо він поїде до лікаря і там йому встановлять, що він знаходиться в стані сп'яніння, його поставлять на облік, як наркомана, всі рідні про це дізнаються, повідомлять на роботу та в інші інстанції. Він відмовився від проходження огляду в медичному закладі, бо його на це спровокували працівники УПП, злякався і не знав, як правильно діяти в цій ситуації. Наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння йому роз'яснено не було. Тому просить закрити провадження відносно нього за відсутності складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Єлісєєва О.О. в судовому засіданні просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції процедура огляду на стан сп'яніння. Крім того, поліцейськими не були роз'яснені права, в протоколі не зазначено конкретні дії щодо ухилення від огляду, а лише констатовано факт такої відмови, а також, якщо є підставі вважати, що особа яка керує транспортним засобом перебуває в стані сп'яніння, її необхідно відсторонити від керування транспортним засобом, що не було зроблено поліцейськими. А також ОСОБА_1 не були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а мали місце залякування його та схилення до відмови від огляду, враховуючи його молодий вік та юридичну необізнаність.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Єлісєєву О.О. суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння затверджений спільним Наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09.11.2015 року "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції", зареєстрованого в Мін'юсті України за N 1413/27858 від 11.11.2015 року.
Згідно п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно до п. 1 розділу 9 Інструкції, якою визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто з аналізу нормативних актів, які регулюють порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, суд вважає, що огляду підлягають не всі водії, а тільки ті, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з рапорту поліцейського, 20.10.2023 під час нічного несення служби його екіпажем за адресою м. Черкаси, вул.. В.Чорновола, 245 був помічений автомобіль «FORD KUGA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався без увімкненого ближнього світла фар, даний автомобіль був зупинений. Під час спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло) і водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився. Даний факт зафіксований на нагрудні камери поліцейських. На водія ОСОБА_1 був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонено водія від керування, посвідчення водія не вилучалось.
Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу, ОСОБА_1 20.10.2023 о 01.05 направляється до закладу охорони здоров'я КЗ «ЧОНД» з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей, що не реагують на світло. Від огляду водій відмовився.
На підтвердження зазначених обставин органом поліції надано відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Але з відеозапису вбачається, що при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівники поліції запідозрили його у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння, при цьому не назвавши ознак сп'яніння (кліп 1 00:56:00 год.), повідомили, що від одягу чути запах алкоголю. Потім після проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу, який не показав наявність випарів алкоголю, запідозрили Погорілого у вживанні наркотичних засобів та перевіряли ознаки наркотичного сп'яніння за допомогою фонарика, але на відео реакції зрачка ока не видно. Потім запропонували поїхати ОСОБА_1 до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, при цьому безпідставно вказуючи, що якщо лікар встановить, що він знаходиться в стані наркотичного сп'яніння, то про це дізнаються сусіди, роботодавець (кліп 1 01:01:58 год.), його поставлять на облік у наркодиспансер (кліп 1 01:04:19 год.), він буде ходити відмічатися, а якщо відмовиться, то в протоколі будуть зазначені лише встановлені ними ознаки, що він знаходиться в такому стані, але це не потягне за собою саме таких наслідків, як зазначені вище, тобто схиляли його до відмови від огляду. Крім того, поліцейськими не до кінця роз'яснено ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння наступає така сама відповідальність, як і за керування в стані сп'яніння, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, вивчивши надані суду докази та відеозапис, суд вважає, що факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП «ЧОНД», наданого в установленому порядку, не вбачається, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 , підтримані ним в судовому засіданні, що в нього був відсутній намір ухилитись від огляду на стан наркотичного сп'яніння, бо він не вживає та ніколи не вживав наркотичні речовини, а на відмову його спровокували саме працівники УПП, підтверджені відеозаписом.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху не доведена належними і допустимими доказами, і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова