Справа № 697/1285/23
Провадження № 2/697/425/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника адвоката Хорошун О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2018 було присуджено стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 33% від усіх видів доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із 09.11.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
Після припинення спільного проживання діти залишилися проживати з позивачем (матір'ю) та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2018 визначено місце проживання дітей із матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2018 ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист по справі № 697/2430/18 про стягнення аліментів.
01.05.2023 державним виконавцем Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 за виконавчим провадженням АСВП 57989917.
Відповідач працевлаштований в Україні, оскільки перебуває на обліку як директор приватного підприємства «ЕРІДАНТЕС», тривалий час проживає в Республіці Франція та працює в іноземному легіоні, але нажаль будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Внаслідок невиконання відповідачем рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2018 за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дітей з квітня 2019 року по даний час в розмірі 415877,78 грн.
Розмір заборгованості підтверджується копією розрахунку заборгованості по аліментам по ВП № 57989917 від 01.05.2023.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів, нарахований державним виконавцем, відповідачем в судовому порядку не оскаржувався.
Згідно нарахованого розрахунку заборгованості по аліментам відповідачем частково сплачувалися аліменти, що підтверджується чеками, оригінали яких знаходяться у Канівському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Таким чином, за проведеними нею розрахунками, за період з 01.04.2019 по 01.06.2023, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить: 589037,61 грн.
Окрім цього просить врахувати, що відповідач є працездатною особою, має на утриманні малолітню дитину, та не має на утриманні непрацездатних батьків, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок щодо утримання дітей - немає.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 589037,61 грн. по виконавчому провадженню № АСВП 57989917 та стягнути витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.30).
Судові засідання в справі неодноразово відкладалися за клопотанням сторін.
06.12.2023 від представника відповідача - адвоката Бовшика М.Ю. надійшов відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що позивач в своїй позовній заяві зазначає, що відповідач працевлаштований в Україні, оскільки перебуває на обліку, як директор приватного підприємства «ЕРІДАНТЕС» та тривалий час проживає в Республіці Франція та працює в іноземному легіоні, але нажаль будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
З цим твердженням не погоджуються, так як з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 дійсно є директором вказаного підприємства, але відповідач не є працевлаштованим та не отримує дохід, про що свідчить доказ з ДПС України.
Підтвердженням неотримання доходу є довідка про доходи.
Щодо працевлаштування в іноземному легіоні, теж є недостовірною інформація так, як на час звернення позивача до суду відповідач звільнений з даної служби.
Щодо не надання будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, то позивач знову надає недостовірну інформацію, а саме як видно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, доказ, який сам позивач надав до суду, видно що в графі «сплачено боржником/стягнуто виконавцем» є певні суми і якщо ті суми співставити з прожитковим мінімумом для дитини відповідно віку видно, що батько дітей приймає участь в утриманні і виконує рішення суду щодо примусового стягнення коштів на утримання дітей (аліменти).
Проте, можна зазначити протилежне, що мама дітей не бере участі в їх утриманні так, як до суду не надано будь-якого доказу приймання мамою участі в утриманні.
Нормою закону визначено обов'язок не лише батька дітей, прийняття участі в утриманні дітей до повноліття, а й іншого з батьків, тобто мами дітей.
Якщо уважно дивитися розрахунок заборгованості зі сплати аліментів наданий до суду, то зазначають, що відповідач дійсно сплачував не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, а виконавець відділу ДВС при зверненні стягувача ОСОБА_1 з письмовою заявою 28.11.2022 донарахував з січня місяця 2020 року суму заборгованості. Тому вказаним письмовим доказом підтверджується майже стабільна, щомісячна сплата і не зрозуміле збільшення нарахування з січня 2020 року розміру аліментів.
Дійсно у законний спосіб, за рішенням суду Франції та з дозволу міністерства оборони Франції, було надано відповідну інформацію щодо певного доходу ОСОБА_2 за кордоном.
Тому зазначають, що вини відповідача у тому, що він умисно не подавав до відділу ДВС розмір своїх доходів, які отримував у Франції де проходив військову службу, не має, а тому і право стягнення позивачем пені не має.
Крім того, якщо уважно ознайомитися з позовною заявою та додатками до неї, а саме поданий розрахунок пені за прострочення сплати аліментів та розрахунок заборгованості з ДВС видно, що сума, яку визначає позивач є більшою від тої суми, яку вираховував виконавець.
Також зазначають, що якщо і вважати винність відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, то позиція позивача не узгоджується з нормами ч. 1 ст. 196 СК України про що вказав також і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.01.2022 у справі № 711/697/21, де визначено, що розмір неустойки (пені) не може бути більшою 100 відсотків від суми заборгованості.
Крім того, поданий розрахунок пені за прострочення сплати аліментів позивачем взагалі не зрозумілий, так як суми вказані в ньому, не збігаються з сумами поданих в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ДВС зокрема для прикладу: сума сплати за серпень 2019 року за розрахунком позивача вказано 1586,40 грн., а сума сплачена боржником згідно розрахунку ДВС 3500,00 грн., також і за вересень 2019 року за розрахунком позивача вказано 1913,60 грн., а сума сплачена боржником згідно розрахунку ДВС знову 3500,00 грн. і так далі по всіх позиціях суми сплати занижені.
Також зазначають, що якщо суд прийде до висновку, що відповідач є винним у тому, що існує заборгованість зі сплати аліментів, то просили б суд застосувати ч. 2 ст. 196 СК України, та зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
ОСОБА_2 не працює, рахується директором приватного підприємства «ЕРІДАНТЕС» без працевлаштування, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей (а.с.57-59).
Позивач в судове засідання не з'явилася, свої інтереси доручила представляти адвокату Хорошун О.В.
Представник позивача - адвокат Хорошун О.В. в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження. Також направила до суду додаткові пояснення у справі та просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю з підстав, які викладені в позовній заяві та з урахуванням її додаткових пояснень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свої інтереси доручив представляти адвокату Бовшику М.Ю.
Представник відповідача - адвокат Бовшик М.Ю. в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Подав також до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Як передбачає ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2018 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 33% від усіх видів його доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.11.2018 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.12).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.06.2023 № 18606, складеного державним виконавцем Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сіленко Л.С., заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № АСВП 57989917 станом на 01.06.2023 становить 415877,78 грн. (а.с.14, 15-16).
Як регламентовано ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч.ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як визначено п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Подібне викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20).
Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 зроблено висновки, що:
«загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;
учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів;
невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи;
стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.
Виходячи із правових позицій Верховного Суду, розрахунок заборгованості по пені за несвоєчасну сплату аліментів, враховуючи часткове погашення заборгованості по аліментах, виглядає таким чином:
заборгованість за травень 2019 року - неустойка (пеня) становить 62,07 грн. (206,90 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 30 днів прострочення сплати аліментів);
заборгованість за січень 2020 року - неустойка (пеня) становить 18435,85 грн. (18796,68 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 29 днів прострочення сплати аліментів = 5451,04 грн.; 14696,68 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 днів прострочення сплати аліментів = 4555,97 грн.; 11369,68 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 30 днів прострочення сплати аліментів = 3410,90 грн.; 7846,68 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 днів прострочення сплати аліментів = 4786,47 грн.; 746,68 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 днів прострочення сплати аліментів = 231,47 грн.);
заборгованість за лютий 2020 року - неустойка (пеня) становить 37990,96 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 153 днів прострочення сплати аліментів = 33397,96 грн.; 6375,41 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 днів прострочення сплати аліментів = 1976,38 грн.; 2875,41 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 91 день прострочення сплати аліментів = 2616,62 грн.);
заборгованість за березень 2020 року - неустойка (пеня) становить 63404,60 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 244 дні прострочення сплати аліментів = 53262,10 грн.; 13954,14 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 4325,78 грн.; 8954,14 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 2775,78 грн.; 5154,14 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 59 днів прострочення сплати аліментів = 3040,94 грн.);
заборгованість за квітень 2020 року - неустойка (пеня) становить 92185,04 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 335 днів прострочення сплати аліментів = 73126,25 грн.; 20582,87 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 30 днів прострочення сплати аліментів = 6174,86 грн.; 14582,87 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів = 8895,55 грн.; 9582,87 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 2970,69 грн.; 3282,87 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 1017,69 грн.);
заборгованість за травень 2020 року - неустойка (пеня) становить 118651,18 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 457 днів прострочення сплати аліментів = 99757,30 грн.; 18911,60 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів = 11536,08 грн.; 13911,60 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 4312,60 грн.; 7911,60 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 2452,60 грн.; 1911,60 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 592,60 грн.);
заборгованість за червень 2020 року - неустойка (пеня) становить 151613,16 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 580 днів прострочення сплати аліментів = 126606,63 грн.; 17740,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 59 день прострочення сплати аліментів = 10466,79 грн.; 10974,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 91 день прострочення сплати аліментів = 9986,64 грн.; 4949,62 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 92 дні прострочення сплати аліментів = 4553,10 грн.);
заборгованість за липень 2020 року - неустойка (пеня) становить 181335,52 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 791 день прострочення сплати аліментів = 172665,25 грн.; 14777,75 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 4581,10 грн.; 9752,75 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 30 днів прострочення сплати аліментів = 2925,82 грн.; 3752,75 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 1163,35 грн.);
заборгованість за серпень 2020 року - неустойка (пеня) становить 199367,10 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 853 дні прострочення сплати аліментів = 186199,07 грн.; 20581,48 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 6380,26 грн.; 14581,48 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 28 днів прострочення сплати аліментів = 4082,81 грн.; 7581,48 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів = 2350,26 грн.; 581,48 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів = 354,70 грн);
вересень 2020 року неустойка (пеня) становить 212393,54 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 973 днів прострочення сплати аліментів);
жовтень 2020 року неустойка (пеня) становить 205626,64 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 942 дні прострочення сплати аліментів);
листопад 2020 року неустойка (пеня) становить 199078,02 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 912 днів прострочення сплати аліментів);
грудень 2020 року неустойка (пеня) становить 192311,11 грн. (21828,73 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 881 дні прострочення сплати аліментів);
січень 2021 року неустойка (пеня) становить 160494,11 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 850 днів прострочення сплати аліментів);
лютий 2021 року неустойка (пеня) становить 155207,25 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 822 дні прострочення сплати аліментів);
березень 2021 року неустойка (пеня) становить 149353,93 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 791 день прострочення сплати аліментів);
квітень 2021 року неустойка (пеня) становить 143689,43 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 761 день прострочення сплати аліментів);
травень 2021 року неустойка (пеня) становить 137836,12 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 730 днів прострочення сплати аліментів);
червень 2021 року неустойка (пеня) становить 132171,62 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 700 днів прострочення сплати аліментів);
липень 2021 року неустойка (пеня) становить 126318,31 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 669 днів прострочення сплати аліментів);
серпень 2021 року неустойка (пеня) становить 120464,99 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 638 днів прострочення сплати аліментів);
вересень 2021 року неустойка (пеня) становить 114800,49 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 608 днів прострочення сплати аліментів);
жовтень 2021 року неустойка (пеня) становить 108947,18 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 577 днів прострочення сплати аліментів);
листопад 2021 року неустойка (пеня) становить 103282,68 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 547 днів прострочення сплати аліментів);
грудень 2021 року неустойка (пеня) становить 97429,37 грн. (18881,66 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 516 днів прострочення сплати аліментів);
січень 2022 року неустойка (пеня) становить 20103,25 грн. (4145,00 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 485 днів прострочення сплати аліментів);
лютий 2022 року неустойка (пеня) становить 18942,65 грн. (4145,00 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 457 днів прострочення сплати аліментів);
березень 2022 року неустойка (пеня) становить 19052,13 грн. (4145,00 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 426 днів прострочення сплати аліментів);
квітень 2022 року неустойка (пеня) становить 151222,78 грн. (38187,57 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 396 днів прострочення сплати аліментів);
травень 2022 року неустойка (пеня) становить 16324,00 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 365 днів прострочення сплати аліментів);
червень 2022 року неустойка (пеня) становить 14982,31 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 335 днів прострочення сплати аліментів);
липень 2022 року неустойка (пеня) становить 13595,88 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 304 дні прострочення сплати аліментів);
серпень 2022 року неустойка (пеня) становить 12209,46 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 273 дні прострочення сплати аліментів);
вересень 2022 року неустойка (пеня) становить 10867,76 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 243 дні прострочення сплати аліментів);
жовтень 2022 року неустойка (пеня) становить 9481,34 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 212 днів прострочення сплати аліментів);
листопад 2022 року неустойка (пеня) становить 8139,64 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 182 дні прострочення сплати аліментів);
грудень 2022 року неустойка (пеня) становить 6753,22 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 151 день прострочення сплати аліментів);
січень 2023 року неустойка (пеня) становить 5366,80 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 120 днів прострочення сплати аліментів);
лютий 2023 року неустойка (пеня) становить 4114,54 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 92 дні прострочення сплати аліментів);
березень 2023 року неустойка (пеня) становить 2728,12 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів);
квітень 2023 року неустойка (пеня) становить 1386,42 грн. (4472,33 грн. розмір заборгованості по аліментах х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів).
Отже, загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов'язань становить 3 537 702,57 грн.
У зв'язку з тим, що позивач просить стягнути пеню за період з квітня 2019 року по травень 2023 року, виходячи з того, що розмір неустойки (пені) за місячним платежем розраховується із заборгованості зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) помножений на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти, відповідно розрахувати пеню на заборгованість аліментів за травень 2023 року неможливо, оскільки в суду відсутні відомості про порушення сплати аліментів та терміни таких порушень в травні 2023 року.
Розрахунком встановлено, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості по аліментах. Враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня. Враховуючи, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом 01.06.2023 становить 415877,78 грн., наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів у вказаному розмірі, що не перевищує розміру заборгованості по сплаті аліментів.
Згідно зі статтею 196 СК України, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
У Сімейному кодексі України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, суд бере до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність сплати аліментів, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення.
Судом встановлено, що боржник сплачував аліменти з листопада 2018 року регулярно, проте з грудня 2019 року сплачував аліментні зобов'язання у меншому розмірі та допускав пропуск сплати в деякі місяці, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця.
Відповідачем не надано суду належних доказів, які б з достовірністю підтверджували відсутність його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, як і не надано доказів, що йому не було відомо про розмір аліментів, які він має сплачувати.
Звільнення відповідача з роботи, на яке посилається представник відповідача, не є підставою для звільнення ОСОБА_2 від його обов'язку утримувати своїх дітей. Як не є підставою для звільнення від сплати заборгованості та пені по аліментах наявність у боржника ще однієї дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 (а.с.64), оскільки даний факт не звільняє відповідача від утримання всіх своїх неповнолітніх дітей в однаковій мірі.
Крім того, посилання сторони відповідача на відсутність доказів в матеріалах справи щодо утримання позивачем своїх дітей, то суд зазначає, що в даній справі не є предметом розгляду участь матері у вихованні дітей, і відповідач не позбавлений права звернутися до органів опіки та піклування для отримання інформації щодо витрат коштів позивачем на утримання дітей.
Також, суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, з огляду на недоведеність відповідачем тієї обставини, що його матеріальний або сімейний стан дають підстави для зменшення розміру неустойки, що підлягає сплаті відповідачем.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 червня 2023 року підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, суд дійшов висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивачки про стягнення пені є обґрунтованими.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 415877,78 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 4158,61 грн. (415877,78 грн. х 100 : 589037,61 грн. = 70,60; 5890,38 грн. (мало би бути сплачено) х 70,60 : 100 = 4158,61 грн.).
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Понесення стороною витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК).
Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св 19).
Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка надає лише договір № 55 про надання правової допомоги від 05.03.2020 (а.с.23) та додаткову угоду № 1 до вказаного договору від 01.06.2023, проте інших доказів на підтвердження понесених судових витрат, матеріали справи не містять.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі наданих послуг, квитанцій до прибуткових касових ордерів або інших документів, підтверджуючих сплату готівки, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивачки про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу, які вона понесла у зв'язку з розглядом справи, необхідно відмовити.
Керуючись статтею 196 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 415 877,78 грн. (чотириста п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень, 78 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 4 158,61 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім гривень, 61 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Б . К . Скирда