Справа № 691/884/23
Провадження № 2-о/691/57/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Городищенська міська рада Черкаської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Салій С.А. звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просив встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Вимогу мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Валява Городищенського рйаону Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка починаючи з 2003 року постійно, до дня смерті, проживала з заявницею, вели спільне господарство, були проєднанні спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для прожиивання, харчування, оплати платежів, лікування та вирішення всіх інших побутових питань. Після смерті ОСОБА_2 заявник ОСОБА_1 за власні кошти здійснила її поховання. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Оскільки заповіту ОСОБА_2 не склала, з метою оформити право власності на спадкове майно заявник звернулася до нотаріальної контори. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.102018 року, нотаріус оглянувши подані документи рекомендувала звернутися в суд, встановити факт проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини. Факт постійного проживання можуть підтвердити свідки. Встановлення факту заявнику необхідно для оформлення спадковий прав.
13.07.2023 року в справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження, з відкладенням судового засідання з поважних на те причин.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належно. Від представника заявника надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності та відсудності заявника ОСОБА_1 , заявлені вимоги підтримують в повному обсязі. Заінтересована особа Городищенська міська рада Черкаського району Черкаської області будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явилися в черговий раз, причини не прибуття не повідомили, заяв (клопотань) на адресу суду не подали, як і не заперечили щодо вимоги заявника про встановлення факту, що має юридичне значення.
З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи, з прийняттям рішення за результатами судового розгляду.
Ураховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись частиною 2 статті 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахуваши думку представника заявника, заявника, показання свідків, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме, у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що "справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах".
Відповідно до змісту статті 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені юридичні факти, зокрема, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на день смерті останнього, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років (підтверджено актовим записом № 11 від 22.03.2010 року, Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 ), яка відповідно до довідки старости села О. Гайдай від 15.06.2023 року № 144/02-44 була зареєстрована та проживала з 2003 року до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 , та вела спільне господарство разом з ОСОБА_1 (заявник), її чоловіком ОСОБА_3 , їх донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , довідка видана на підставі запису в погосподарській книзі № 44 за 2006 - 2010 року та підтвердження депутата Городищенської міської ради округу № 1 - Ткаченко Ірини Пантелеймонівни.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 1,7906 га., кадастровий номер 7120381000:02:001:1025, розташована в с. Валява, Городищенського району, Черкаської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 160265 виданий 01.12.2006 року.
З метою отримання спадкового майна після померлої ОСОБА_2 , яка заповіту не склала, заявник ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Відкрито спадкову справу № 372/2010. Постановою державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. від 24.10.2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у спадкомця відсутній документ (рішення суду), який би підтвердив факт спільного проживання з померлою на час її смерті не менше п'яти років. З матеріалів спадкової справи № 372/2010, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що за оформленням спадщини після її смерті ні хто, крім заявника ОСОБА_1 не звертався. Інших спадкоємців не встановлено.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справа про спадкування" - при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в абз. 2 пункт 2 Постанови Пленуму "Про судову практику у справах про спадкування" за № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що "під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16".
Стаття 1268 ЦК України вказує, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем, на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 на час її смерті не менше п'яти років підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що являються сусідами заявника ОСОБА_1 , добре знали покійну ОСОБА_2 (померла у 2010 році), оскільки починаючи з 2003 року і до дня смерті, остання постійно проживала разом з родиною заявника у АДРЕСА_1 . Покійна розповідала, що коли її власний будинок в АДРЕСА_2 , згорів і став не придатним для проживання, то ОСОБА_1 її племінниця в біді не залишила і забрала до себе, за що дуже вдячна, забезпечувала всім необхідним, продуктами, ліками та одягом, мали спільний побут. Після смерті ОСОБА_2 у 2010 році її поховання за власні кошти здійснила ОСОБА_1 .. Покійна ОСОБА_2 завжди дорбе висловлювалася стосовно ОСОБА_1 , будь - яких скарг не чули.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що поданими заявником доказами доведено, що ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_8 на день її смерті більше п'яти років, з 2003 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем для заявника має правовстановлююче значення. Факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день її смерті більше п'яти років не оспорюється, не спростовується та не ставиться під сумнів.
Пункт 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 № 5-рп/99 передбачає, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Ураховуючи подані докази, відсутність даних про наявність спору про право, суд дійшов висновку, що факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на день смерті останньої є доведеним, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1264, 1268, 1217 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 78, 283 - 286, 294, 315, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити, факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в тридцятиденний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя Л. П. Синиця