Справа № 570/6119/23
Номер провадження 2-с/570/26/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Красовського О.О., розглянувши в м. Рівне заяву, подану та підписану адвокатом Мазуром Р.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08.12.2023 року у справі № 570/6119/23, -
ВСТАНОВИВ:
Представник боржниці ОСОБА_1 - адвокат Мазур Р.В. звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу Рівненського районного суду Рівненської області від 08.12.2023 року.
Зазначає, що про існування судового наказу боржниці стало відомо 12 грудня 2023 року, коли і отримала його копію через застосунок ДІЯ. Після отримання копії судового наказу вона звернувся за правовою допомогою, та у послідуючому подала заяву про скасування судового наказу.
Зазначає, що заборгованості немає. Надала суду довідку про звірку взаєморозрахунків станом на 15.12.2023 року, згідно якої заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 - відсутня.
Наголошує що заявник, зловживаючи своїм правом на подання заяви до суду про видачу судового наказу з вимогою стягнути з боржниці заборгованість, намагався стягнути заборгованість, якої не існує.
За наведеного просить скасувати судовий наказ від 08.12.2023 року та стягнути з ТОВ "РОЕК" на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по справі.
Суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною третьою ст. 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому Розділом ІІ ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Строк на подачу заяви про скасування судового наказу не був пропущений, заява належно оформлена, відтак підстав для її повернення не вбачається.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржниці можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження (спрощеного). Відтак, проаналізувавши обставини справи та вимоги закону суд приходить до висновку, що заява у частині вимоги про скасування судового наказу підлягає задоволенню, між сторонами існує спір про право. Клопотання про поворот виконання судового наказу не було заявлено.
Тому наявні підстави для скасування судового наказу.
Суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Вимоги заявниці про стягнення на її користь понесених судових витрат задоволенню на підлягають з огляду на наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
За змістом положень ч. ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина другаст. 42 ЦПК України)
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Указаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
З огляду на викладене суд вважає, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред'явлення ним позову до боржника.
Враховуючи системне тлумачення норм, що регулюють порядок стягнення судових витрат пов'язаних з розглядом справи, суд не вбачає правових підстав для стягнення заявлених ОСОБА_1 понесених судових витрат по справі, оскільки відшкодування таких витрат, як і витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у позовному провадження.
Керуючись ст. 171 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву - задоволити частково.
Судовий наказ у справі № 570/6119/23, що був виданий 08.12.2023 року - скасувати.
У іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Роз'яснити, що стягувач має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена лише в частині розподілу судових витрат.
В іншій частині (про скасування судового наказу) ухвала оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині розподілу судових витрат подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.