Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3428/21
Провадження № 1-кп/935/85/23
УХВАЛА
18 грудня 2023 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, кримінальне провадження № 12021060420000326 від 03.12.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які утримуються в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисником ОСОБА_6 подано клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки на даний час відсутній жодний доказ та обґрунтування на підтвердження висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується позитивно, трудолюбивий, врівноважений та спокійний, з боку сусідів жодних скарг на дії обвинуваченого не находило. Згідно довідки характеристики наданої на обвинуваченого № 123 від 12.12.2023 року, останній характеризується виключного з позитивної сторони за місцем свого проживання. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей. Дружина обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , на даний час офіційно не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а отже обвинувачений був єдиним годувальником в родині та повністю здійснював її забезпечення за власні кошти. Всі ці обставини свідчать про міцність соціальних зв'язків, відсутність загроз щодо вчинення нових правопорушень і доказів зворотного не надано. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Під час досудового розгляду справи та в ході допиту під час судового розгляду надав показання щодо вказаних обставин, вказав, що жалкує про вчинене, хоче виправитися, просив надати йому можливість відшкодувати шкоду потерпілим, що не можливо в умовах ізоляції від суспільства, обвинувачений ОСОБА_4 значний час перебуває під вартою, даних, які б свідчили про намагання останнього перешкоджати встановленню істини по справі або ухилитися від суду немає.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 звернулась із лопотанням про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачений не має на меті переховуватись від суду, має постійне місце проживання та реєстрації, стійкі соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, крім того у судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненому правопопорушенні визнав, щиро розкаявся.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо заявлених захисниками клопотань, вважає їх необгрутованими.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали клопотання захисників, з підстав, наведених у них.
Судом при вирішенні питання про зміну запобіжних заходів та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт враховуються положення законодавства, «Конвенції про захист прав людини», а також практика Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також враховує конкретні обставини по даному провадженню.
Відповідно до вимог діючого законодавства тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).
Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Дослідивши клопотання захисників про зміну запобіжного заходу, заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов такого.
Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.
У рішенні від 26.06.1991 у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Суд вважає, що подальше перебування обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою буде суперечити п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак останнє на даний час не є доведеним.
Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом. У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Судом встановлено, що ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто по 26 січня 2024 року включно; обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто по 26 січня 2024 року включно.
Відповідно до характеристики старости Брусилівської селищної Ради Приворотського старостинського округу Житомирського району Житомирської області ОСОБА_4 трудолюбивий, врівноважений та спокійний, з боку сусідів жодних скарг на дії обвинуваченого не находило. Згідно копій свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4 , він має на утриманні: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до характеристики старости Брусилівської селищної Ради Приворотського старостинського округу Житомирського району Житомирської області ОСОБА_5 трудолюбивий, врівноважений та спокійний, з боку сусідів жодних скарг на дії обвинуваченого не находило. Згідно копій свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5 , він має на утриманні: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Крім того, під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України визнали, щиро розкаялись.
Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою, особу обвинувачених, наявність у них постійного місця реєстрації та проживання, позитивної характеристики, стійких соціальних зв'язків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисників обвинувачених та зміни запобіжного заходу, застосованого до них у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із зобов'язанням виконувати покладені на них судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не покидати місце свого проживання за адресою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Саме такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт буде необхідним й достатнім для обвинувачених та забезпечить їм належну поведінку під час розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 203, 331, 350, 369, ч. 1ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Строк дії ухвали визначити по 18 лютого 2024 року включно.
Виконання ухвали покласти на Відділ поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1