Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/428/16-к
Провадження № 1-кп/935/10/23
ВИРОК
Іменем України
19 грудня 2023 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060000000006 від 21.01.2016, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, раніше судимого: 07.04.2005 Сосновським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки; 05.03.2007 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі; 08.09.2009 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ст. 391 КК України до 3 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин за таких обставин.
У невстановлений слідством час та обставинах, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, обіг якої обмежено - «амфетамін» з метою збуту у особливо великих розмірах.
При цьому, 21.01.2016 ОСОБА_6 , переслідуючи корисливі мотиви та та маючи невстановлений слідством канал поставки психотропної речовини, обіг якої обмежено - «амфетамін», вирішив незаконно збагатитися шляхом збуту психотропної речовини в особливо великих розмірах невстановленій особі на території Житомирської області.
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_6 використовуючи, як знаряддя вчинення злочину автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи на території Черкаської області за невстановлених слідством обставин, незаконно придбав психотропну речовину - «амфетамін», масою 40,3529 грам, що в перерахунку на загальну масу становить особливо великі розміри.
В подальшому, ОСОБА_6 , враховуючи особливо великий розмір незаконно придбаної психотропної речовини, відібрав із вказаної загальної кількості 0,9383 грам «амфетаміну» та, переслідуючи корисливий мотив, розфасував вказану речовину у три згортки із фольги, а іншу частину «амфетаміну» в кількості 39,4146 грама помістив під панель коробки передач розміщеної в салоні вказаного транспортного засобу та продовжив незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 21.01.2016 о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_8 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому незаконно перевозячи в салоні автомобіля з метою збуту на території Житомирської області психотропну речовину «амфетамін», в загальній кількості 40,3529 грам, був затриманий працівниками ГУНП в Житомирській області спільно з УСБУ в Житомирській області поблизу пункту нагляду за дотриманням правил дорожнього руху, що розташований на 68 км автодороги «Київ-Чоп» в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області.
При проведенні обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_8 , працівниками правоохоронних органів, було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору у трьох пакунках, яка, відповідно до висновку експертизи № 2/72 від 22.01.2016 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0, 9383 грам, яку останній незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.
Крім того, 22.01.2016 о 14 годині 15 хвилин під час проведення повторного обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився в м. Житомир по вул. Фещенка-Чопівського, 7, в панелі коробки передач було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновків експертиз № 2/75 від _г.01.2016 та 2/78 від 25.02.2016 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальна маса якої становить 39,4146 грам.
Таким чином, ОСОБА_8 незаконно придбав, зберігав та перевозив психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» загальною масою 40,3529 грам, що становить особливо великі розміри, з метою подальшого збуту на території Житомирської області.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України визнав частково, пояснив, що вказана подія трапилась у 2016 році, він знаходився у м. Черкаси, йому зателефонував знайомий, якого звуть ОСОБА_9 , прізвища ОСОБА_6 не пам'ятає, номеру його телефону не має, та запропонував придбати психотропну речовину, оскільки ОСОБА_6 знаходився у наркотичній залежності з 2013 року. Психотропну речовину, а саме амфетамін ОСОБА_9 видав ОСОБА_6 на наступний день заплативши 5000 гривень у м. Черкаси, після чого амфетамін він поклав собі у машину, взяв для себе три порції, щоб вистачило у дорозі, розфасовані дози лежали у бардачку, іншу частину заховав у машині - під коробкою передач у автомобілі, та вирішив їхати у м. Львів купувати автозапчастину до автомобіля, з продавцем домовився через сайт «Olx». На ОСОБА_10 трасі його автомобіль, який належить дружині, зупинили і відразу почали проводити обшук, ПДР України не порушував. Вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України, у частині мети збуту не визнає, оскільки не збував психотропну речовину, купував її для власних потреб, пояснив, що працівники СБУ під час обшуку змусили його сказати, що він везе психотропну речовину до м. Житомир і там має передати іншій особі, оскільки це зменшить йому термін, крім того після обрання запобіжного заходу у виді застави, він пройшов курс лікування від наркотичної залежності у Черкаському наркологічному диспансері і на разі наркотичної залежності не має. Обшук та вилучення проводилось двічі, автомобіль знаходився на території СБУ, при обшуку були присутні двоє свідків, працівники СБУ, проводилась відео фіксація, при цьому він розірвав пакет з психотропною речовиною, яка впала на сніг, розсипалась, і вилучали її розсипану з снігу, це бачили свідки, просив перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 КК України.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просила визнати протокол обшуку від 21.01.2016 року, складений старшим слідчим СУ ГУ НП в м. Житомирській області ОСОБА_11 в ході досудового розслідування кримінального провадження № 120160600000000006 від 21.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, очевидно недопустимим доказом, у зв'язку з тим, що вказаний доказ отриманий з порушенням права особи на захист, оскільки вказана слідча дія була проведена у відсутності захисника, враховуючи, що ОСОБА_6 наполягав на залученні захисника, без роз'яснення «іншим особам», в тому числі і ОСОБА_6 , конкретних прав з посиланнями на статтю КПК України, а зазначено лише загальна фраза «яким згідно до чинного КПК України роз'яснено їх права і обов'язки, крім цього, перелік із чотирьох «інших осіб», за участю яких проводилась слідча дія, не містить ідентифікуючих ознак: не зазначено дату народження та місце їх проживання, що унеможливлює виклик та допит даних осіб в судовому засіданні. Захисник ОСОБА_7 також просила перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 КК України як убачається із пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, яке підтримав прокурор під час судового розгляду, останній незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту психотропну речовину для власного вживання, проте умислу збувати її не мав. Відповідно до статті 307 КК України збут наркотичних засобів вважається закінченим з моменту відчуження цих засобів. Згідно вимог вказаної норми закону, органом досудового розслідування не встановлено час, місце та осіб, яким ОСОБА_6 відчужував наркотичний засіб, тобто слідством не доведено об'єктивну сторону злочину, що підлягає обов'язковому доказуванню. Також, органом досудового розслідування, відповідно до статті 91 КПК України не доведено і суб'єктивну сторону злочину, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України у пред'явленому ОСОБА_6 обвинуваченні.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_12 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими безпосередньо судом доказами, належність і допустимість яких ніким не спростована.
Суд вважає, що вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується такими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що у 2016 році взимку приймав участь у слідчих діях, був огляд легкового транспортного засоб. Вилучали блискучі згортки з порошком, близько десяти. Всередині був порошок світлого кольору. Згортки знаходились в передній частині автомобіля, біля машини, вилучали ключі та ліхтарик. Власник автомобіля був присутнім під час огляду, в автомобілі він був сам. Пояснення водія автомобіля не пам'ятає, обшук проводився у темну пору доби.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що у 2016 році в холодну пору року їхав з роботи додому, його автомобіль зупинили працівники поліції та запропонували бути свідком під час слідчої дії. На місці проведення слідчої дії був автомобіль сірого кольору «Volkswagen», в якому знайшли наркотичний засіб, зі слів обвинуваченого - амфетамін. Обвинувачений визнав, що він належить йому для власного використання, також вилучали предмет, схожий на пістолет. Потім підписали усі документи, обвинуваченого затримали і автомобіль вилучили.
Водночас обставин, регламентованих приписами ст. 87 КПК України, щодо допитаних свідків під час судового розгляду встановлено не було.
Крім того, даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України, стороною захисту стосовно цих свідків для доведення недостовірності їх показань, як то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, як про те вказував захист під час судового розгляду, надано не було.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у зазначеному злочині.
Також Суд, в порядку статті 358 КПК України, дослідив:
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.01.2016, згідно з яким, за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень 21.01.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 307 КК України з такою фабулою - невстановлена слідством особа перевозить на територію Житомирськї області психотропну речовину - «амфетамін» в особливо великих розмірах з метою збуту. Особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рапорт заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_16 до заступника начальника СУ ГУНП в Житомирській області від 21.01.2016, про те, що в ході здійснення оперативно-службової діяльності працівниками СБУ в Житомирській області отримано фактичні дані щодо готування невстановленої особи до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, так, за наявними даними невідома особа має намір перемістити із Черкаської області на територію Житомирської області психотропну речовину «амфетамін» в особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, тому, просить визначити особу, яка зареєструє вказаний злочин в журналі ЄО заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення.
Рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 3 сектору відділу БКОЗ УБСУ в Житомирській області ОСОБА_17 до заступника начальника Управління - начальника ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області від 21.01.2016, про те, що за наявними даними громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Черкаси, мешканець м Києва має намір незаконно перемістити на територію Житомирської області психотропну речовину «амфетамін» в особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, зазначене переміщення має бути здійснено в період з 21 по 5 січня 2016 року, крім того встановлено, що для обговорення своїх планів та намірів по вчиненню протиправної діяльності ОСОБА_6 використовує мобільний термінал НОМЕР_3 , таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Повідомлення начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Житомирській області про те, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно бази НАІС ДДАІ МВС України належить ОСОБА_18 (додаток - роздруківка з підсистеми НАІС ДДАІ України).
Протокол обшуку від 21.01.2016, в ході якого в автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , між передніми сидіннями виявлено сумку чорного кольору, в боковій кишені якої знаходились три згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Протокол обшуку від 22.01.2016 з додатками (1 диск з відео-фіксацією слідчої дії), в ході якого в автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 з правої сторони від місця водія в панелі місцезнаходження коробки передач виявлено поліетиленовий прозорий пакет з порошкоподібною речовиною, яка під час проведення обшуку після протиправного стискання пакету ОСОБА_12 розсипалася по салону автомобіля та снігу, вказана речовина та дві рукавиці із залишками речовини білого кольору упаковано до спец пакетів.
Висновок експерта від 22.01.2016 за № 2/72 згідно якого, вилучені три згортки із фольги, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,9383 грам.
Висновок експерта від 23.01.2016 за № 2/75 згідно якого, вилучена під час обшуку 22.01.2016 з снігу речовина білого кольору являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 39,367 грам.
Висновок експерта від 09.03.2016 за № 1/430, згідно якого представлений для дослідження об'єкт, який був вилучений 21.01.2016 в ході проведення обшуку у транспортному засобі «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 є вогнепальною зброєю, коротко ствольним гладко ствольним самозарядним пістолетом, який знаходиться в справному стані, призначений та придатним до стрільби пістолетними патронами «несмертельної дії», споряджений гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами калібру 9 мм Р. А.
Висновок експерта від 04.03.2016 за № 1/431, згідно якого представлені для дослідження п'ять патронів, які були вилучені 21.01.2016 в ході проведення обшуку у транспортному засобі «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , являються боєприпасами, призначені для стрільби з пристроїв для відділу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії» калібру 9 мм Р. А., є несертифікованими в України пістолетними патронами калібру 9 мм Р. А., що споряджені кулею «несмертельної дії», придатні для стрільби.
Акт спеціальної медичної комісії Д-96 від 01.03.2016, згідно якого у ОСОБА_19 встановлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. Вживання зі шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує.
Висновок експерта від 09.03.2016 за № 1/534, згідно якого представлений для дослідження складний ніж, який був вилучений 22.01.2016 в ході проведення обшуку у транспортному засобі «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Житомир, вулиця Фещенка-Чопівського, 7, до холодної зброї не відноситься, ніж являється складним ножем - різновидом ножів господарсько-побутового призначення.
Висновок експерта від 25.02.2016 за № 2/78 згідно якого, вилучені під час обшуку 22.01.2016 рукавиці містять на собі нашарування з речовини білого кольору, яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,0476 грам.
Висновок експерта від 25.02.2016 за № 2/78 згідно якого, вилучені під час обшуку 22.01.2016 рукавиці містять на собі нашарування з речовини білого кольору, яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,0476 грам.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.03.2016, згідно якого у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вилучено CD-R диск з інформацією про телефонні з'єднання абонента ОСОБА_19 за номером НОМЕР_4 .
Протокол огляду предметів, а саме оптичного диску CD-R від 14.03.2016 з інформацією про телефонні з'єднання абонента ОСОБА_19 за номером НОМЕР_4 , згідно якої ОСОБА_8 в день його затримання їхав з Черкаської області.
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.01.2016, згідно якого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано21.01.2016 о 23:49 годині під час розслідування матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060000000006 від 21.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, знаходячись на автодорозі Київ-Чоп в смт. Кочерів Радомишльського району Житомирської області.
Під час огляду, в порядку ст. 359 КПК України, дисків в додаток до протоколу обшуку від 21.01.2016 встановлено, що на них зафіксовано обшук транспортного засобу ОСОБА_6 , в ході якого було знайдено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», ОСОБА_6 підтвердив, що психотропна речовина належить йому та пояснив працівникам поліції, що наркотичний засіб він віз в Житомирську область для передачі іншій особі.
Крім того, у судовому засіданні за клопотанням захисника було оглянуто речові докази, які були вилучені під час обшуку 21.01.2016 та поміщені до спецпакету № 2307079, № 2517591, № 2307084, всередині яких знаходились психотропні речовини білого кольору, а саме - «амфетамін».
Суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, згідно протоколу обшуку від 21.01.2016, в ході якого в автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , між передніми сидіннями виявлено сумку чорного кольору, в боковій кишені якої знаходились три згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, протоколу обшуку від 22.01.2016, в ході якого в автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з правої сторони від місця водія в панелі місцезнаходження коробки передач виявлено поліетиленовий прозорий пакет з порошкоподібною речовиною, яка під час проведення обшуку після протиправного стискання пакету ОСОБА_12 розсипалася по салону автомобіля та снігу, що узгоджується із показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , які під час допиту у судовому засіданні показали, що були присутніми під час проведення обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_6 , в ході якого було вилучено згортки із психотропною речовиною - «амфетаміном», який, зі слів обвинуваченого, належить йому, що підтверджується висновками експертів від 22.01.2016 за № 2/72 згідно якого, вилучені три згортки із фольги, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,9383 грам; від 23.01.2016 за № 2/75 згідно якого, вилучена під час обшуку 22.01.2016 з снігу речовина білого кольору являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 39,367 грам; від 25.02.2016 за № 2/78 згідно якого, вилучені під час обшуку 22.01.2016 рукавиці містять на собі нашарування з речовини білого кольору, яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,0476 грам; від 25.02.2016 за № 2/78 згідно якого, вилучені під час обшуку 22.01.2016 рукавиці містять на собі нашарування з речовини білого кольору, яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 0,0476 грам.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 під час проведення обшуку 21.01.2016 повідомив працівників поліції про те, що психотропну речовину він придбав 20.01.2016 у м. Київ за орієнтовною локацією «Караваєві дачі», попередньо зателефонувавши особі, яка залишила йому психотропну речовину, проте вказані обставини спростовуються протоколом огляду предметів, а саме оптичного диску CD-R від 14.03.2016 з інформацією про телефонні з'єднання абонента ОСОБА_19 за номером НОМЕР_4 , згідно якої ОСОБА_8 в день його затримання їхав з Черкаської області.
Крім того, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що працівники СБУ під час обшуку змусили його сказати, що він везе психотропну речовину до м. Житомир і там має передати іншій особі, оскільки це зменшить йому термін, однак вказані обставини не підтверджені жодними доказами.
Зазначені показання обвинуваченого Суд вважає такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за кримінальне правопорушення, при цьому суд виходить із такого.
Мета вчинення кримінального правопорушення, згідно зі ст. 91 КПК України, є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» визначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
Саме до таких висновків дійшов Верховний суд у постанові № 727/10307/20 від 08.06.2022 року, постанові № 203/337/19 від 07.04.2021 року.
Суд вважає, що придбані обвинуваченим речовини є надмірним розміром для вживання однією особою, об'єктивно перевищують його потребу у власному вживанні, що спростовує покази обвинуваченого про відсутність у нього мети збуту та узгоджується із дослідженими судом висновками експертиз, крім того Суд звертає увагу на те, що весь обсяг речовини ОСОБА_6 перевозив у власному автомобілі, на якому їхав з м. Черкаси в м. Житомир.
Також, відповідно до протоколу обшуку від 21.01.2016, психотропна речовина була розфасована у три пакунки, що, на думку Суду, теж свідчить про наявність у обвинуваченого умислу на збут психотропної речовини.
Окрім того, Суд звертає увагу на те, що маючи наркотичну залежність з 2013 року обвинувачений на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, зі слів обвинуваченого він пройшов курс лікування від наркотичної залежності у Черкаському наркологічному диспансері,проте будь-яких документів на підтвердження вказаного факту не надано.
Про особливо великий розмір психотропних речовин свідчить його вага 40,3529 грам. Так, згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 затверджено таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, згідно яких особливо великий розмір амфетаміну становить від 15,0 г.
Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_6 на збут психотропних речовин та спростовують його покази в частині відсутності мети збуту.
Відповідно до статті 307 КК України збут наркотичних засобів вважається закінченим з моменту відчуження цих засобів.
Так, суб'єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 307 КК України, характеризується прямим умислом, і наявність мети збуту є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього кримінального правопорушення.
У цьому кримінальному провадженні скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим встановлюється на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які з урахуванням обставин кримінального провадження та висунутої на свій захист версії обвинуваченого щодо відсутності умислу на збут психотропних речовин не узгоджується із дослідженими судом доказами.
Захисник обвинуваченого, зокрема, стверджує, що протокол обшуку від 21.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, є очевидно недопустимим доказом, у зв'язку з тим, що вказаний доказ отриманий з порушенням права особи на захист, оскільки вказана слідча дія була проведена у відсутності захисника, зважаючи на те, що ОСОБА_6 наполягав на залученні захисника, без роз'яснення «іншим особам», в тому числі і ОСОБА_6 , конкретних прав з посиланнями на статтю КПК України, а зазначено лише загальна фраза «яким згідно до чинного КПК України роз'яснено їх права і обов'язки, крім цього, перелік із чотирьох «інших осіб», за участю яких проводилась слідча дія, не містить ідентифікуючих ознак: не зазначено дату народження та місце їх проживання, що унеможливлює виклик та допит даних осіб в судовому засіданні.
Так, варто наголосити, що згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України). Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.
Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.
При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 цього Кодексу.
У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.
Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.
Що ж стосується доводів захисника про визнання протоколу обшуку від 21.01.2016 очевидно недопустимим у цьому кримінальному провадженні, суд зазначає таке.
Право особи на захист у кримінальному провадженні передбачено положеннями національного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 63, п. 6 ч. 3 ст.129 Конституції України та п. 13 ч. 1 ст.7, ст.20 КПК України. Стаття 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.
Забезпечення права на захист відповідно до ст. 7 КПК України є однією із засад кримінального провадження. Зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження розкривається у ч. 1 ст. 20 КПК України, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Також право на захист забезпечується й іншими нормами КПК України, зокрема статтями 49, 52, 54, 87, 338, 339, а також п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Разом із тим, відповідно до ст. 236 КПК України така слідча дія, як обшук не вимагає обов'язкової участі захисника, адже за змістом ч. 1 ст. 223 цього Кодексу зазначена процесуальна дія спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
За змістом абз. 3 ч. 3 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 3ст. 236 КПКУ країни слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Зокрема, з дослідженого судом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.01.2016, встановлено, що ОСОБА_6 було затримано о 23 годині 49 хвилин 21.01.2016, ОСОБА_6 було ознайомлено із змістом протоколу та вручено його копію, будь-яких зауважень, клопотань чи скарг до протоколу затримання в обвинуваченого не було.
Виходячи з наведених вимог закону, слідчий діяв у межах кримінального процесуального закону і жодним чином не порушив право ОСОБА_6 на захист. У подальшому обвинувачений був затриманий у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, про що був складений відповідний протокол.
Дослідивши протокол обшуку від 21.01.2016 з відеозаписом вказаної слідчої (розшукової) дії, колегією суддів встановлено, що обвинувачений протягом проведення обшуку не заявляв клопотання про залучення йому захисника.
Суд звертає увагу на те, що на час проведення обшуку ОСОБА_6 не був затриманою особою, а також не мав статусу підозрюваного, а отже слідчий не був зобов'язаний забезпечувати його захисником.
Таким чином, відсутні підстави для визнання доказів, зібраних у ході проведення обшуку, недопустимими.
Крім того, у протоколі обшуку від 21.01.2016, із дотримання вимог ч. 2 ст. 104 КПК України, зазначено, що під час проведення слідчої дії застосовувались технічні засоби фіксації, а саме цифрова відеокамера «Canon Legria» та цифрова фотокамера. До протоколу долучено диски, на яких зафіксовано хід слідчої дії, які містяться у матеріалах справи, тому порушення вимог КПК України відсутні.
Під час судового розгляду Суд не встановив, що докази у цьому кримінальному провадженні було здобуто з будь-яким порушенням фундаментальних прав і свобод ОСОБА_6 .
Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_6 умислу на збут наркотичного засобу є безпідставними, так як спростовуються дослідженими та встановленими Судом обставинами кримінального провадження, що свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи (зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі №195/1563/16-к, від 21січня 2020року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі №760/23459/17).
У зв'язку із зазначеним, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності та взаємозв'язку достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого злочину, а також його дії вірно кваліфікованими за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин з метою збуту у великих розмірах.
Фактичні дані отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення, а тому відповідно до положень ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які б свідчили про протилежне та про істотне порушення судом вимог ст. 94 КПК, стороною захисту не наведено.
Істотних порушень КПК України під час досудового розслідування при проведенні слідчих дій, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані у кримінальному провадженні докази, судом не встановлено.
Докази, досліджені безпосередньо в судовому засіданні, колегія суддів оцінює в їх сукупності за критеріями належності та допустимості. За критерієм належності, закріпленим у ст. 85 КПК України, колегія суддів вважає всі досліджені докази належними, допустимими, достовірними, вони є послідовними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, відсутність обставини, що пом'якшують покарання, обставиною, що обтяжують покарання, є рецидив злочинів, а також те, що згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує той факт, що кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_6 має надзвичайно високу ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, що свідчить про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особливості й обставини його вчинення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який судимий, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 основне покарання у виді позбавлення волі на строк, в межах санкції ч. 3 ст. 307 КК України, з призначенням додаткового покарання - конфіскацією майна, яке є власністю ОСОБА_6 .
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Враховуючи наведене, суд вважає, за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 21.01.2016 по 27.01.2016.
Запобіжний захід у виді застави обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.02.2016 слід залишити без зміни, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 100, 124, 367-368, 370-371, 373, 374-376 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією майна, яке є власністю ОСОБА_6 .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув'язнення з 21.01.2016 по 27.01.2016 включно.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за даним вироком обчислювати з моменту фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3645 (три тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 72 копійок.
Після набрання вироком чинності повернути заставу у розмірі 201188 гривень (двісті одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень 00 копійок) ОСОБА_18 .
Речові докази: пристрій для відстрілу патронів несмертельної дії моделі «ФОРТ-12», серії НОМЕР_5 , калібру 9 мм. P.A., патрони для стрільби калібру 9 мм. P.A. та складний ніж господарського-побутового призначення, мобільний телефон, які зберігаються в СУ ГУНП в Житомирській області - повернути власнику; 5 сигаретних папірос, 3 пакетики з порошкоподібною речовиною та 1 пакет з насінням рослинного походження, які зберігаються в СУ ГУНП в Житомирській області - знищити; психотропну речовину, яка зберігається в СУ ГУНП в Житомирській області - знищити; автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_18 та перебуває на її зберіганні - залишити в розпорядженні останньої.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.02.2016 на 1/6 частини квартири ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без зміни.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд, який ухвалив вирок.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий судя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3