Справа №295/10201/23
Категорія 139
2-а/295/217/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Єригіної І.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в Житомирській області Радчука Євгенія Валентиновича, Управілння патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7412917 від 28.07.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Вважає, що вказана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки позивач категорично заперечує факт порушення вимог п. 15.9 ПДР України та відповідно вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у час та місці, що вказані в оскаржуваній постанові. Зазначав, що розгляд справи поліцейським не проводився, будь-які докази не аналізувались.
На підставі наведеного, посилаючись на норми процесуального та матеріального права, просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7412917 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що 28.07.2023 року, позивач порушив вимоги п. 15.9 ПДР України, а саме зупинка забороняється ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому на даний час відсутні відеоматеріали на підставі яких була винесена оскаржувана постанова, проте вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення встановлений інспектором патрульної поліції на місці його виявлення. Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому заперечував проти відзиву в зв'язку з безпідставністю фактів викладених в ньому.
Суд, дослідивши адміністративний позов, долучені до нього документи, відзив по позов, відповідь на відзив, встановив наступне.
Так, відповідно до постанови серії ЕАС №7412917, 28.07.2023 року о 12 годині 58 хвилин по вул. Гоголівській, 2В в м. Житомирі водій здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території чим порушив п. 15.9. ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на водія було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно п.п.8, 11 частині 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Таким чином, відповідач під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заперечував факт зупинки ним транспортного засобу у забороненому місці, що вказані у постанові та відповідно не визнавав порушення ним вимог п. 15.9 ПДР України за обставин вказаних у постанові.
Разом з тим, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого в даній категорії справ покладається обов'язок доказування, не посилається на будь-які докази, зокрема на обставини, якими можна було б підтвердити чи спростувати факт здійснення ОСОБА_1 зупинки транспортного засобу з порушення вимог п. 15.9 ПДР України у час та місці, що вказані в оскаржуваній постанові.
У постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Таким чином, саме по собі формулювання в оскаржуванній постанові змісту правопорушення не може бути доказом вчинення правопорушення без наявності інших доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини викладені у постанові.
Європейський суд з прав людини в певних випадках поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення тобто, фактично «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати обставини вчинення адміністративного правопорушення (відповідні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії»).
Як вбачається з положеньст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною четвертою статті 46 КАС України закріплено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивачем у якості одного з відповідачів зазначено ще інспектора потрульної поліції Радчука Є.В., тобто посадову (службову) особу суб'єкта владних повноважень, однак відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
А тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними, та не підлягають задоволенню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 183, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в Житомирській області Радчука Євгенія Валентиновича, Управілння патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7412917 від 28.07.2023 року, винесену інспектором УПП у Житомирській області Радчуком Є.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. сплаченого згідно квитанції № 7218-8769-T4AC-6KEM від 31.07.2023 року.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96.
Суддя І.М. Єригіна