Справа № 158/1854/22
Провадження № 2-др/158/9/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Польової М.М.,
з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Луцької міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна про визнання недійсним рішення в частині приватизації земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на землю та визнання недійсним договору дарування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Луцької міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна про визнання недійсним рішення в частині приватизації земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на землю та визнання недійсним договору дарування.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2023 в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.
Відповідачем ( ОСОБА_2 ) подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. До заяви відповідачем додано докази надіслання вказаної заяви іншим учасникам процесу.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн заперечив та просив відмовити у стягненні таких витрат.
Відповідачі та їхній представник у судове засідання не прибули, представник відповідача подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд заяви без їхньої участі.
Представник відповідача (Луцької міської ради) в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив.
Третя особа в судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розгляд заяви проводити без її участі.
Заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2023 у справі №158/1854/22 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Луцької міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна про визнання недійсним рішення в частині приватизації земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на землю та визнання недійсним договору дарування, відмовлено повністю.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначав, що орієнтований розмір судових витрат відповідача становить 20 000 грн.
Протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідач звернулася до суду із заявою про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу та надала докази на їх підтвердження.
Так, на підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу нею надано суду: 1) договір про надання правової допомоги адвокатом від 12.10.2022, в якому визначено, що фіксована сума гонорару адвоката щодо представництва і захисту інтересів останньої в судових інстанціях по цивільній справі №158/1864/22 складає 20 000 грн.; 2) акт прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 29.11.2023 на суму 20 000 грн.; 3) квитанції до прибуткового касового ордера №12/10/2022 від 12.10.2022 про оплату в розмірі 7000 грн. та №29/11/23 від 29.11.20023 про оплату в розмірі 13 000 грн. (а.с.225-228).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення нею витрат в суді. А відтак, виходячи з того, що ОСОБА_2 є відповідачем, а у задоволенні позову відмовлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу на її користь.
Разом з тим, враховуючи виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи в суді, в сумі 5000 грн, а, відтак, заява відповідача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 133, 141, 263-265, 270, 352, 354 ЦПК, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою, в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий 07.05.2002 Ківерцівським РВ УМВС у Волинській області).
Відповідачі: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),
Луцька міська рада Волинської області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19; ЄДРПОУ 34745204).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна (45200, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Паркова, буд. 13А).
Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова