Справа № 156/1230/23
Провадження № 2-др/156/3/23
Рядок статзвіту №
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,
(без участі сторін)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Іваничі Волинської області питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ухвалив судове рішення про таке:
1. Підстави для ухвалення додаткового рішення у справі; процедура
1.1. Іваничівським районним судом Волинської області 14.12.2023 завершено з ухваленням рішення по суті спору розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
1.2. Сторона позивача до закінчення судових дебатів заявила про наявність судових витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати до суду докази на підтвердження таких витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду. Позивачка ОСОБА_1 19.12.2023 звернулась до суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення та компенсації їй за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.. На підтвердження понесених судових витрат позивачка надала до суду: копію договору від 21.11.2023 № 22 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між адвокатом Адамович Н.Є. та Косминою А.А. про надання правничої (правової) допомоги, акт приймання - передачі наданих послуг до договору від 15.12.2023, рахунок - фактуру № 1 до договору на суму 2000,00 грн. з відміткою «рахунок оплачений 15.12.2023».
1.3. Суд призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення з цього питання на 20.12.2023 на 14 год. 00 хв..
1.4. Позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення судом, однак для участі в судовому засіданні не прибула, в тексті заяви щодо ухвалення додаткового рішення просила розглядати порушене питання без її участі, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення судового засідання від ОСОБА_1 до суду не надходили.
1.5. Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні не прибув. Відповідач надав до суду клопотання від 20.12.2023, в якому просив здійснювати призначене судове засідання без його участі, заперечував щодо задоволення судом заяви позивачки, зауважував, що адвокат не брала участі в судових засіданнях у справі № 156/1230/23, а лише надавала ОСОБА_1 консультації, вважав заявлену позивачкою суму витрат на правничу допомогу надмірною, просив відмовити у задоволенні розглядуваної заяви позивачки. ОСОБА_2 додав до клопотання довідку про його доходи, видану ТОВ «Західенергопостач», згідно з якою відповідач за період з червня 2023 року по листопад 2023 року отримав заробітну плату на загальну суму 40290,00 грн..
1.6. За змістом ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
1.7. З огляду на це та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
1.8. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
1.9. Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Докази сторін щодо понесених судових витрат
2.1. При зверненні до Іваничівського районного суду Волинської області в листопаді 2023 року з позовною заявою позивачка ОСОБА_1 сплатила судовий збір (за розгляд справи позовного провадження з вимогами немайнового характеру) в розмірі 1073,60 грн., що підтверджено квитанцією ТВБВ № 10002/0118 філії - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 21.11.2023 № 88; а. с. 1). Питання щодо компенсації позивачці понесених нею витрат щодо сплати судового збору вирішено в рішенні суду від 14.12.2023, тому в додатковому рішенні суд його не розглядає.
2.2. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була підготовлена адвокатом Адамович Н.Є. (а. с. 2-3), на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.2023 № 22 (а.с.26-27); позивачка сплатила за надані адвокатом послуги 2000,00 грн., що підтверджено актом приймання - передачі наданих послуг до договору від 15.12.2023, рахунком - фактурою № 1 до договору на суму 2000,00 грн. з відміткою адвоката Адамович Н.Є. «рахунок оплачений 15.12.2023» (а.с.28,29).
2.3. Відповідач ОСОБА_2 не заявляв про наявність понесених ним судових витрат під час розгляду цивільної справи № 156/1230/23, натомість заявив про необґрунтованість понесених позивачкою судових витрат на правничу правову допомогу.
3. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд.
3.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
3.2. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.3. Питання щодо компенсації позивачці понесених нею витрат щодо сплати судового збору вирішено в рішенні суду від 14.12.2023 у справі № 156/1230/23, тому в додатковому рішенні суд його не розглядає.
3.4. ОСОБА_1 доведені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката Адамович Н.Є. (в межах суми 2000,00 грн.), позивачка не заперечує факту отримання попередньої консультації щодо предмета спору від саме цього адвоката, підготовки тексту позовної заяви саме цим адвокатом, ОСОБА_1 не вважає надмірними понесені нею витрати на отримання професійної правничої допомоги.
3.5. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
3.6. Водночас відповідач заявив клопотання щодо відмови у задоволенні заяви позивачки з мотивів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з урахуванням незадовільного майнового стану ОСОБА_2 ..
3.7. Положення ч.4 ст. 137 ЦПК України визначають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
3.8. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
3.9. Така позиція кореспондується з підходом до вирішення питань щодо компенсації витрат стороні процесу, висловленим у п.154 рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), заява № 58442/00 («Відшкодовуються лише витрати, витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму»).
3.10. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16).
3.11. Рішенням суду від 14.12.2023 у справі № 156/1230/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено (а. с. 22-23). Водночас суд враховує, що справа № 156/1230/23 за своєю сутністю є малозначною, судовий розгляд її здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, складності у встановленні фактичних підстав позову не вбачається, представниця позивачки (адвокат) не брала участі особисто в судових засіданнях, підготовлена адвокатом позовна заява за своїм змістом не є складною, відповідач позов визнав під час судового розгляду справи. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зокрема, виходячи із засад розумності, притаманних цивільному судочинству, суд частково компенсує позивачці з відповідача понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в межах суми 1000,00 грн., саме така сума витрат підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 133,137,141,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву сторони позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 20.12.2023.
Учасники справи:
1)позивачка - ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
2)представниця позивачки - адвокат Адамович Надія Євгенівна (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
3)відповідач - ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Суддя А.Є. Бєлоусов