ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
19 грудня 2023 року
м. Чернівці
справа № 725/1445/23
провадження 822/971/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,
за участю секретаря Паучек І.І,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
третя особа ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2023 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом АТ «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 незаконно списані з банківського рахунку кошти в сумі 99800 гривень; комісію в розмірі 591 гривень., пеню в сумі 15 539 гривень 98 коп., а всього 115930 гривень 98 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат.
19 жовтня 202 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Загарією О.Д., подано до суду заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 16575 гривень.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31 жовтня 2023 року клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ,. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що вказівка у репліці на те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані після винесення рішення у справі не ґрунтуються на вимогах ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки така заява мала бути зроблена до закінчення виступу в судових дебатах, що є підставою для залишення клопотання без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги, укладений 01 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Загарією О.Д., та попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
В позовній заяві вказано, що станом на день зверненням до суду орієнтовна сума витрат на правову допомогу позивачу у справі становитиме 20 000 гривень, однак остаточний розрахунок буде надано додатково.
Вказаних обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що призвело до безпідставного твердження про подання адвокатом доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу після винесення рішення по справі.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.
У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 року у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи не з'явлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи у лютому 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів.
До позовної заяви додано договір про надання правової допомоги, укладений 01 лютого 2023 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Загарією О.Д., відповідно до пункту 3.2. якого вартість однієї години роботи адвоката становить 1 500 гривень та попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
Як убачається із змісту позовної заяви позивачка вказувала, що станом на день звернення до суду орієнтовна сума витрат на правову допомогу позивачу у справі становитиме 20 000 гривень, однак остаточний розрахунок буде надано додатково.
Також, представник позивачки ОСОБА_3 у судових дебатах заявив, що остаточний розрахунок буде надано додатково протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Твердження суду першої інстанції в ухвалі від 31 жовтня 2023 року, що така заява, в порядку репліки, не ґрунтується на вимогах частини 8 ст. 141 ЦПК України, є безпідставною.
Репліка є невід'ємною складовою частиною судових дебатів, що передбачено ст. 242 ЦПК України, тому її не можна розглядати як якусь окрему від них стадію. Тобто, якщо учасник справи виголошує репліку, то судові дебати не можуть вважатись такими, що закінчились, а відтак промовець має паво на вчинення процесуальних дій, які передбачені на стадії судових дебатів, в т.ч. заявляти клопотання про намір подання доказів витрат на правову допомогу в порядку частини 8 ст. 141 ЦПК України.
Більше того, процесуальним законом не визначено чіткого переліку того, що може бути предметом репліки, як і не передбачено заборон на подання вказаної вище заяви під час промови такої репліки.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, залишаючи заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду не надав належної фактичної та правової оцінки змісту вказаної заяви, неправильно застосував норми процесуального права, а також не встановив фактичних обставин, що мали значення для правильного вирішення вказаного процесуального питання.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31 жовтня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 25 грудня 2023 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.Ю. Половінкіна
О.О. Одинак